Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.09.2019 р. № 130/10/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві, як правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку оподаткування процентів, отриманих фізичною особою - нерезидентом на території України та в межах компетенції повідомляє.

ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Відповідно до пп. «а» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), у тому числі,зокрема, доходи у вигляді процентів, виплачених відповідно до умов договору.

Платниками податку є фізична особа- нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (пп. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

При цьому, нерезиденти - це фізичні особи, які не є резидентами України (абз. «в» пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (п. 163.2 ст. 163 ПКУ).

Підпунктом 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ встановлено,що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правиламита ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУдля нерезидентів).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (п.п. 170.10.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті ПКУ).

Крім того, вказані доходи, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).

Згідно з п.п. 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеноюп.п. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (1,5 відсотка від об’єкта оподаткування).

Пунктом 3.2 ст. З ПКУ передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, які передбачені ПКУ, то застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 ПКУ.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 ПКУ.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Держави Ізраїль про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал (далі - Конвенція), ратифікованої 16.03.2006 (Закон України № 3578-ІV), яка є чинною в українсько-ізраїльських податкових відносинах з 20.04.2006, застосовуються „до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав” (ст. 1 Конвенції) і щодо податків, якими, зокрема в Україні, є „податок з доходів фізичних осіб ”(ст. 2 Конвенції).

Згідно з п. 1. ст. 11 (Проценти) Конвенції “проценти, що виникають в Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися у цій другій Державі”.

„Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником цих процентів, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від валової суми процентів у разі, якщо проценти виникають у Договірній Державі і сплачуються стосовно будь-якої позики будь-якого виду, наданої банком другої Договірної Держави;

b) 10 відсотків від валової суми процентів в усіх інших випадках” (п. 2 ст. 11 Конвенції).

Термін «проценти» для цілей використання в ст. 11 Конвенції визначений п. 4 цієї статті.

“Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо фактичний власник процентів, який є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази.

У такому випадку, залежно від обставин, застосовуються положення статті 7 або статт 14” (п. 5 ст. 11 Конвенції).

Виходячи з вищевикладеного,проценти, які виплачуються юридичною особою - резидентом України фізичній особі - резиденту Ізраїлю за користування наданою ним позикою, підлягають оподаткуванню податком за ставкою 10 відсотків від валової суми процентів згідно з п. 2 ст. 11 Конвенції за умови виконання вимог ст. 103 ПКУ, а також військовим збором за ставкою 1,5 відсотки від об’єкта оподаткування (п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.