Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2019 р. № 4094/6/99-99-12-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно отримання ліцензії на право зберігання пального, та в межах компетенції повідомляє.

Товариство у запиті проінформувало, що в процесі провадження господарської діяльності здійснює купівлю пального в об’ємах, що не перевищує 1000 кубічних метрів за рік. Зберігання зазначеного пального здійснюється виключно в паливних баках механізмів та транспорту, що належить Товариству.

У подальшому пальне використовується виключно для власної виробничої діяльності Товариства.

При цьому, в разі виробничої необхідності, пальне може переміщуватися з паливного баку одного механізму в інший (наприклад, з паливного баку тепловозу до паливного баку крану козлового) шляхом зливу.

Крім того, на Товаристві в господарських цілях використовуються газові балони.

Враховуючи викладене вище, Товариство цікавлять наступні запитання:

1. Чи необхідно отримувати ліцензію на зберігання пального в разі переміщення пального з баку одного механізму в бак іншого, що належить на праві власності Товариству?

2. Чи необхідно отримувати ліцензію на зберігання пального в разі використання газових балонів в господарській діяльності Товариства?

3. В разі необхідності отримання ліцензії на зберігання пального, в разі переміщення пального з одного механізму в інший, який документ замість акта вводу в експлуатацію об’єкта повинне надати Товариство?

4. В разі необхідності отримання ліцензії на зберігання газу в балонах, лкі саме документи, замість акта вводу в експлуатацію об’єкта Товариство повне не надати на газовий балон?

Щодо запитань 1 та З

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 48 і), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено ж місце (територія), на якому розташовані споруди таУабо обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пальною (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберіга ння пального встановлено ст. 15 Закону № 481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії.

Тобто, у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користуванні, йому необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, кчім випадків передбачених Законом № 481 коли така ліцензія не отримується.

Враховуючи викладене вище та той факт, що пальне придбавається та заливається до паливних баків механізмів та транспортних засобів то таке зберігання пального не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки не являються нерухомим майном та не має чіткої прив'язки до місця (території) згідно з Законом № 481.

Щодо запитань 2 та 4

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: платіжне доручення з відміткою банку про сплату;

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової торгівлі пальним, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової торгівлі пальним, необхідних для оптової торгівлі пальним;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують йэго право на використання відповідного об’єкта.

Тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

Враховуючи вище викладене, суб’єкти господарювання тимчассво, до 1 січня 2022 року можуть отримувати ліцензії на право зберігання пального за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на відповідне місце здійснення такої діяльності, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року замість акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Зважаючи на інформацію, зазначену в зверненні, Товариству для зберігання пального в газових балонах необхідно отримати ліцензію на право зберігання пального, відповідно до вимог Закону №481.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.