Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2019 р. № 4053/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула про отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань здійснення діяльності фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку третьої групи та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, в межах компетенції повідомляє таке.

Статтею 1000 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії так эго доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 1002 ЦКУ).

Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (п. 1 ст. 1002 ЦКУ).

Отже, за договором доручення повірений вчиняє від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії, передбачені договором та отримує за це винагороду, а сума відшкодування вартості послуг сторонніх організацій має бути перерахована за рахунок довірителя.

Відповідно до ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена т а у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. З п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Доходом платника єдиного податку фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є су ча отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи ведуть облік у порядку, визначеному п.п. 296.1.1 - 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі - Порядок № 579).

Відповідно до вимог Порядку № 579, фізичні особи - підприємці платники єдиного податку першої - третьої груп відображають фактично отриману суму доходу від провадження діяльності. Тобто відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.

Враховуючи викладене вище, у разі отримання фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку коштів від надання послуг, виконання робіт за договорами доручення у книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до ст. 416 Митного кодексу України (далі - МКУ) митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, я сі переміщуються через митний кордон України.

Підприємство - будь-яка юридична особа, а також громадянин-підприємець (п. 38 ст. 4 МКУ).

Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором (ст. 417 МКУ).

Для здійснення митної брокерської діяльності статтею 406 МКУ визначен о необхідність отримання дозволу, який надається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, разом із центральним органом виконавчої влади, щз забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону

Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.