Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.09.2019 р. № 172/6/99-00-04-02-06-15/ІПК

Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з питань акцизного податку, та надає відповіді на порушені у зверненнях питання.

У зверненні Товариство зазначає, що основним видом його діяльності є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. Товариство має декілька складів, з яких здійснюється торгівля.

Товариство здійснює зберігання, оптову та роздрібну торгівлю товаром, який підпадає під визначення «пальне» у споживчій тарі ємністю до 2 літрів зі складу як суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі, так і кінцевим споживачам.

Товариство запитує:

1. Чи необхідно йому отримувати ліцензії на оптову/роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального, якщо зберігання та реалізація такого пального здійснюється підприємством у споживчій тарі ємністю до 5 літрів, реалізація якого проводиться зі складів Товариства, а не через АЗС.
 

2. У разі, якщо Товариство не здійснюватиме зберігання та реалізацію іншого пального, крім пального у споживчій тарі, ємністю до 5 літрів (включно) і не є його виробником, але при цьому отримує таке пальне у споживчій тарі, ємністю до 5 літрів (включно) у обсягах більше 1000 куб. м., чи необхідно йому реєструватись платником акцизного податку.
 

3. Для визначення обсягу палива, що передбачено абзацом 6 п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу необхідно враховувати щільність Палива (бензину, дизельного палива, скрапленого газу) чи застосовувати стандартну формулу перерахунку 1000 куб.м. = 1000000 л.?
 

4. На які рахунки необхідно справляти плату за ліцензії на право роздрібної, оптової торгівлі пальним, на право зберігання пального?

У випадку, ввезення суб’єктом господарювання пального на митну територію України, такий суб’єкт відповідно до п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку та згідно з п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 Кодексу сплачує акцизний податок до або в день подання митної декларації.

При реалізації пального на митній території України слід враховувати, що з 01.07.2019 змінено визначення терміну «реалізація пального», яке розповсюджено також і на спирт етиловий, відповідно до якого не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст 14 Кодексу).

Наслідком зміни визначення терміну «реалізація пального» є зміна кола платників акцизного податку з реалізації пального.
Платником акцизного податку є, зокрема:

особа - суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Отже, при ввезенні з 01 липня 2019 року на митну територію України пального виключно у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) виникає зобов’язання сплати акцизного податку, а при подальшій його реалізації у такій тарі, суб’єкт господарювання не здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій.

Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу і в нього не виникає зобов’язання реєструвати акцизні склади.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону №481.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.