Державна податкова служба України з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» на запит Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи з основним видом діяльності 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», має право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1177 кв. м, на якій знаходиться належне Товариству нежитлове приміщення та складське обладнання для зберігання природного каменю та виробів з нього.
Товариство надає у оренду нежитлове приміщення, а також надає послуги зі зберігання природного каменю та виробів з нього (далі - Майно).
Товариство запитує, (1) чи за вказаних обставин вважається земельна ділянка такою, що використовується платником єдиного податку для провадження господарської діяльності, (2) чи звільняється Товариство від сплати земельного податку згідно з п. 297.1 ст. 297 Кодексу, (3) чи поширюється звільнення від сплати земельного податку на всю земельну ділянку Товариства.
Відповідно до реєстраційних даних ДФС видами діяльності Товариство є надання у оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20 КВЕД) (основний вид діяльності), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код 52.29), складське господарство (код 52.10) тощо.
Кодексом визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), у яких обов’язок сплати або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнення прав власності або постійного користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).
Згідно з п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності.
Враховуючи зазначене, звільнення від сплати земельного податку, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, поширюється на Товариство за умови використання ним земельної ділянки для провадження господарської діяльності.
Приймаючи до уваги те, що надання у оренду нерухомого майна та складська діяльність є видами господарської діяльності Товариства, у разі надання в оренду належного йому нежитлового приміщення та надання послуг зі зберігання Майна підставою для звільнення від сплати земельного податку є цивільно-правові угоди, дія яких поширюється не тільки на приміщення та Майно, що надається на зберігання, а й на земельну ділянку, на якій це приміщення розташовано або зберігається Майно.
Звільнення від сплати земельного податку поширюється на площу земельної ділянки, яка зазначена у відповідній цивільно-правовій угоді.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |