X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.09.2019 р. № 282/ФОП/26-15-33-18-12-ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві, як правонаступник Головного управління ДФС у м.Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється нормами п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно якої резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземнії державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні;

якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійні визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особі (пп.”в‘‘ пп.14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність (пп. 14.1.226 п.14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 177.12 ст.177 ПКУ іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами.

Водночас повідомляємо, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи (п. 1 ст. 325 Цивільного кодексу України).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платником податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 ПКУ (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначається статтею 173 ПКУ.

Відповідно до п. 173.1 ст.173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 ст. 167 ПКУ (5 %).

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Як виняток із положень пункту 173.1 статті 173, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Разом з тим, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (п. 173.2 ст.173 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене та з урахуванням обставин, викладених у запиті, дохід, отриманий платником податків - резидентом від першого продажу протягом звітного (податкового) року легкового автомобіля не підлягає оподаткуванню.

Згідно п. 52. 2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.