X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.09.2019 р. № 322/6/99-00-04-04-03-15/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо справляння плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало про намір придбання у власність обєктів  нерухомості (окремі будівлі, приміщення в багатоквартирних будинках), до розташовані на земельних ділянках державної і комунальної власності, право користування якими оформлено на умовах оренди.

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, запитує про справляння податкових зобов’язань з плати за землю на підставі права користування (або права власності) на земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості.

Орендні відносини регулюються Земельним кодексом України (далі -Земельний кодекс), Цивільним кодексом України, Законом України від 6 жовтня року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон), Кодексом та договором оренди земельної ділянки (далі - Договір).

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 Кодексу.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є Договір такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пп. 288.1, 288.2 ст. 288 Кодексу).

Умови переходу права користування земельною ділянкою встановлені ст, 7 Закону.

Зокрема до особи, якій перейшло право власності на житловій будинок,будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Відповідно до частини другої ст. 120 Земельного кодексу у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача.

Таким чином, якщо попередні власники об’єктів нерухомості користувалися земельними ділянками, на яких розміщені такі об’єкти на підставі Договорів, то новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог ст. 125 Земельного кодексу і Закону України «Пэо державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Порядок припинення Договорів визначений ст. 31 Закону.

Слід звернути увагу, що отримання права власності на земельну ділянку державної і комунальної власності, яка перебуває у платному користуванні на умовах оренди, здійснюється виключно на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями(статті 12- Земельного кодексу).

З огляду на викладене, у разі придбання у власність об’єктів нерухомості, Товариству необхідно переоформити право користування (або право власності) земельними ділянками відповідно до Договорів.

Наголошуємо, що користування земельними ділянками без належно оформлених прав є порушенням земельного законодавства (ст.ст. 125 Земельного кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно плати податків, якому надано таку консультацію.