Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2019 р. № 353/ІПК/15-32-05-04-02-15

Головним управлінням Державної податкової служби України в Одеській області розглянуто звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо визнання господарських операцій між нерезидентом та його представництвом на території України контрольованими операціями та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійне представництво -постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська  діяльність нерезидента в Україні, зокрема: 

місце управління; філія; офіс; фабрика;

майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів;

шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів;

склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками податку на прибуток (пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, які й визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки),що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом, та можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків згідно пп. "ґ" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу підпадають під визначення контрольованих операцій.

З урахуванням абзацу четвертого пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий звітний рік.

Водночас, пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток платника податків, з т. ч. операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Крім того, пп. 39.2.1.9 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу передбачає, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей абзаців третього та четвертого пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу обраховується за цінами, які відповідають принципу "витягнутої руки".

Отже, господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, що відповідають усім вищезазначеним вимогам та обсяг яких, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий звітний рік визнаються контрольованими.

Принцип окремої податкової правосуб'єктності постійного представництва нерезидента відповідно до коментарів та рекомендацій ООН та ОЕСР передбачає, що з метою оподаткування постійного представництва остаточне значення має не стільки юридичний характер взаємовідносин нерезидента і представництва (який відповідає взаємовідносинам підприємства і його філії), скільки характер взаємовідносин, який би мав місце, якби представництво було відокремленою юридичною особою.

Визначення характеру таких взаємовідносин ґрунтується на вивченні фактичних обставин справи, і може мати форму, зокрема, але не виключно:

взаємовідносини в яких представництво виконує функції, які за аналогічні їх обставин міг би виконувати незалежний постачальник послуг (наприклад, маркетингових або рекламних), що вступає у взаємовідносини із материнською компанією як замовником;

взаємовідносин, в яких представництво виконує функцію, яку за аналогічні гх обставин міг би виконувати генпідрядник або субпідрядник за будівельним контрактом, що вступає у взаємовідносини з третьою особою або з материнською компанією як з субпідрядником, наглядовою організацією або генпідрядником;

взаємовідносини, в яких представництво виконує функцію, яку за аналогічних обставин міг би виконувати незалежний дистриб'ютор товару, комісіонер або інший посередник.

Відповідно до абзацу другого пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, у разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених с 39 цього Кодексу.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 цього Кодексу (абзац третій пп. 141.4.7 п. 141.1 ст. 141 Кодексу).

Отже, при визначенні оподатковуваного прибутку постійного представництва нерезидента відповідно до правил, передбачених пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодекс) , вимоги, встановлені ст. 39 Кодексу, передбачають визначення фактичних обставин справи на підставі функцій, що виконує представництво нерезидента, ризиків, які таке представництво несе, та активів, які таке представництво використовує, а також застосування методів, трансфертного ціноутворення, визначених пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 42 Кодексу).

Отже, господарські операції платників податку (в тому числі, представництв) відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування з подальшим його коригуванням.

З урахуванням викладеного, оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку, то доходи (суми коштів), отримані від нерезидента - головного підприємства, а також від резидентів України постійним представництвом за договорами відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та об'єкту оподаткування податком на прибуток у загальному порядку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року N 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В частині правильності відображення у бухгалтерському обліку представництва закриття чистого прибутку (збитку) на користь нерезидента (у тому числі від здійснення господарської діяльності, від продажу необоротних активів тощо), обліку внутрішньогосподарських розрахунків між представництвом та нерезидентом, то це питання знаходиться у компетенції центрального органу виконавчої влади, по забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерської о обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст.6 Закону України від 16.07.1999    №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Тому, з питань врегулювання бухгалтерського обліку вищевказаної операції доцільно звертатися за роз’ясненням до Міністерства фінансів України.

Згідно з пп. "ґ" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції (у тому числі внутрішньо господарем і розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом, та можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно кваліфікації та порядку оподаткування внутрішньогосподарських розрахунків здійснених представництвом на користь нерезидента - материнської компанії, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, Інформації, яка зазначена у Вашому зверненні, недостатньо для надання більш конкретної відповіді щодо визнання/невизнання операцій з внутрішньогосподарських розрахунків між представництвом та нерезидентом, зокрема закриття чистого прибутку (збитку) на користь нерезидента (у тому числі від здійснення господарсько' діяльності, від продажу необоротних активів тощо) контрольованими.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.