Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.09.2019 р. № 385/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

З урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування виплати процентів за позикою від резидента Ірландії в умовах положень українсько-ірландського договору про уникнення подвійного оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (даіі -Кодекс) повідомляє таке.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом (п.п. «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 41.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та п. 14.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до ст. З Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та доходи від відчуження майна (далі - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України 15.07.2015, є чинною в українсько-ірландських податкових відносинах з 17.08.2015.

Положення Конвенції застосовуються до «осіб, які є резидентами од тієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції); існуючими податками, на які поширюється ця Конвенція, в Україні, зокрема, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2 Конвенції).

Критерії визначення резиденції осіб, до язсих застосовуються положення Конвенції, визначено ст. 4 «Резидент».

Положеннями ст. 11 «Проценти» Конвенції передбачено, зокрема, таке:

1. Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
 

2. Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держази, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми процентів.
 

3. Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, будь-які такі відсотки, що вказані в пункті 1 цієї статті оподатковуються 5 відсотками від загальної суми процентів, якщо такі проценти виникають в Договірній Державі та сплачуються:

i) в зв’язку з продажем в кредит будь-якого промислового, комерційне го або наукового обладнання;
ii) відносно будь-якої позики, що надається банком.
Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентна ш органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.
 

4. Термін «проценти» при використанні в цій статті означає дохід іід боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов'язать, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов’язань а також будь-який інший дохід, прирівняний до доходу від грошової позики відповідно до законодавства Держави, в якій виникає дохід, але не включає будь-яких інших доходів які вважається дивідендами відповідно до статті 10».

Статтею 103 розділу II «Адміністрування податків» Кодексу встановлено і порядок застосування міжнародного договору України про уникнеш я подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, згідно з п. 103.2 якої особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено  міжнародний договір України. 

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з Україн а є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, до нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).

Враховуючи зазначене, при виплаті резидентом України на користь особи, на яку поширюються положення Конвенції, що є резидентом Ірландії (ст. 4 Конвенції), доходів із джерелом їх походження з України, ще є «процентами» (п. 4 ст. 11 Конвенції) застосовується звільнення (зменшення) зід оподаткування, передбачене відповідними положеннями ст. 11 Конвенції, як цо резиденція отримувача (фактичного власника) цих доходів підтверджена довідкою, яка відповідає вимогам порядку, встановленого ст. 103 Кодексу.

Щодо питання, поставленого у запиті заявника, стосовно підтвердження (встановлення) статусу резидента Ірландії - отримувача процентів як «банку» (у розумінні положень п.п. іі) п. З ст. 11 Конвенції), звертаємо увагу,що відповідно до п. 103.7 ст. 103 Кодексу „при здійсненні юридичними особами -резидентами України операцій з іноземними банками, пов’язаних з виплатою процентів, підтвердження факту, що такий іноземний банк є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не вимагається, якщо це підтверджується витягом з міжнародного каталогу «International Bank Identiiier Code» (видання S.W.I.F.T., Belgium International Organization for Standardization, Switzerland)».

Таким чином, вважаємо, що у випадку, який розглядається, підтвердженням статусу резидента Ірландії як іноземного банку може бути витяг з міжнародного каталогу, зазначеного у п. 103.7 ст. 103 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).