Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.09.2019 р. № 431/6/99-00-04-02-06-15/ІПК

Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запити Підприємства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування норм Кодексу у зв’язку з внесенням змін Законом України від 23.11.2018 № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628) та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Підприємство зазначає, що здійснює зберігання пального виключно у паливних баках як ємностях для зберігання пального безпосиредньо у транспортних засобах, та використовує пальне виключно для потреб власного споживання, і не здійснює операцій з реалізації та/або зберігання пального іншим особам.

Придбання пального здійснюється виключно через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним суб’єктів господарювання, на які отримано відповідні ліцензії. Інших ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, окрім баків як ємностей для зберігання пального безпосередньо у транспортних засобах, підприємство не має.

Крім цього у зверненні зазначено, що в ході провадженні господарської діяльності Підприємство періодично використовує хімічні речовини, які відповідно до Кодексу підпадають під визначення пальне, а саме:

бензини спеціальні (уайт-спірит), бензин Калоша (розчинник НЕФРАС С2-80/120) та антикорозійні препарати виключно для потреб власного споживання (розбавлення фарб та емалей, обезжирювання поверхонь, промивання металічних виробів, використання для інших потреб виробничої лабораторії в обсягах, що не перевищують 1 кубічного метра протягом календарного року. Зберігання вказаних речовин здійснюється в тарі виробника.    

Враховуючи зазначене Підприємство запитує, чи необхідно йому отримувати ліцензію на зберігання пального.   

Законом № 2628 внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01.07.2019.

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що:

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного а бо отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 15 Закону № 481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 730 гривень.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.    

Зберігання пального в паливних баках транспортних засобів не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки дані резервуари не являються нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території ) згідно з Законом №481.    

Законом № 481 не передбачено інших винятків або виключень щодо категорій заявників на отримання ліцензії на право зберігання пального.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.    

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація: має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.