Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДПС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.09.2019 р. № 424/ІПК/28-10-27-01-11

Офіс великих платників податків ДПС розглянув лист Товариства щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями, які здійснювались в червні, серпні та листопаді 2018 року, у разі неповернення валютної виручки на суму встановлених покупцем-нерезидентом фактів нестачі товару після перетину митного кордону, у разі незначного розміру, та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

07 лютого 2019 року введено в дію Закон України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473), який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.    

До 07.02.2019 порядок і строки розрахунків, відповідальність за їх порушення, здійснення уповноваженими банками контролю за експортно-імпортними операціями на предмет дотримання резидентами встановлених строків розрахунків, зокрема постановки і зняття з контролю експортно-імпортних операцій, регулювались Законом України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі-Закон №185/94-ВР) та Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 № 136 (далі - Інструкція №136).

З дня введення в дію Закону № 2473 втратили чинність Закон №185/94-ВР, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», виключено статтю 37 із Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959-ХІІ).    

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473 Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які встановлено пунктом 21 розділу II «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення № 5), становлять 365 календарних днів.

При цьому, відповідно до пункту 2 постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №7, якою затверджено «Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (далі - Інструкція № 7) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення № 5, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

Відповідно до підпункту 1 пункту 9 розділу III Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту товарів не перевищує незначної суми.

У разі здійснення розрахунків за експорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (останню дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дате зарахування зустрічних однорідних вимог).    

Незначний розмір валютної операції - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (підпункт 7 пункту 2 розділу І Положення №5, підпункт 5 пункту 3 розділу І Положення №7).

На сьогодні, відповідно до частини 1 ст. 15 розділу III Закону України від 14.10.2014 № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150000 гривень.

Але слід зазначити, що вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III Інструкції № 7 не застосовуються до операцій з експорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, ознаки чого визначені підпунктом 5 пункту 3 розділу І Інструкції № 7.

При цьому, відповідно до підпунктів 1-3 та 8 пункту 12 розділу III Інструкції № 7 зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:    

відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.

Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторон і договору або третьої країни відповідно до умов договору;

відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.

Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові).

Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;

відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов'язань за експортним договором резидента здійснюється шляхом поставки товару, - на суму зобов’язань, які виконуються шляхом поставки товару.

Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа, згідно з яким унесені зміни до відповідного експортного договору.    

Порядок вирішення спорів, що виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності має бути визначено зовнішньоекономічним договором з урахуванням положень валютного і процесуального законодавства України та міжнародного законодавства.

Якщо спірні питання щодо виконання зовнішньоекономічного договору не врегулюються в досудовому порядку, підприємство має право звернутися до суду.    

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента, заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до статті 13 Закону № 2473, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) пеня за порушення строку в цей період не нараховується (пункт 7 статті 13 Закону № 2473).    

Окремо слід зазначити, що підпунктами а), б), в) пункту 1.9 Інструкції № 136 (у період дії до 07.02.2019) визначено, що сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов’язані за договором:    

відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених та/або неякісних товарів.

Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті або інший орган (експертна організація тощо), уповноважений розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, — на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.

Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості [якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту]. Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

Грунтуючись на вищенаведеному, зрозуміло, що граничні строки розрахунків за експортними операціями, які здійснювались Товариством у червні, серпні та листопаді 2018 року, припадають як до 07.02.2019, так і після введення в дію Закону № 2473. Тому у питанні щодо порушення строків розрахунків за здійсненими експортними операціями необхідно керуватись як Законом № І85/94-ВР і Інструкцією № 136, так і Законом № 2473, Положенням № 5 і Інструкцією № 7, які, у різні часові періоди, відповідно до періоду дії вказаних актів, визначають порядок валютного нагляду, відповідальність За порушення валютного законодавства, поняття дроблення операції та незначної суми при експорті товарів.    

При цьому, за умовами зовнішньоекономічних договорів та згідно із експортними митними деклараціями Товариство поставляло товар на умовах «DAF» - станція Мостиська II (Україна) і станція Ізов (Україна), що передбачаіє відповідальність продавця (Товариство) за транспортування товару до кордону, а покупця — від кордону і до свого місцезнаходження, та перехід ризиків за товар на кордоні Україна/Республіка Польща (станція Мостиська II і станція Ізов).    

Наявність неодноразових обставин нестачі товару, оформлених звітами іноземної компанії про зважування вантажу за межами митної територій України, після належним чином оформлених митних декларацій та переходу ризиків на товар до покупця-нерезидента, у розмірах, що перевищу^ встановлену у зовнішньоекономічних договорах норму нестачі 0,5%, потребує розгляду в арбітражному суді в м. Києві або м. Варшаві (п.п.9.2.1 договорів), з метою встановлення причини і відповідального за нестачу товару.    

Рішення судових органів по даному питанню можуть бути підставою для зменшення суми грошових коштів, які мають надійти від нерезидента як оплата за товар, та відповідного коригування інших показників в податковому; бухгалтерському обліку та звітності.

Разом з тим наголошуємо, що, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.