Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.09.2019 р. № 415/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання природного газу, які здійснюються при наданні послуг із транспортування природного газу у зв’язку із виникненням добового небалансу, у межах виконання договору транспортування природного газу та щодо порядку віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною, складеною за операцією з купівлі/продажу природного газу в обсягах щодобових небалансів, і, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України та регламент такого функціонування визначено Кодексом газотранспортної системи (далі — КГС).

Договір транспортування — це договір, укладений між оператором газотранспортної системи (далі - Оператор) та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 статті 1 розділу І КГС).

Замовник послуг транспортування (далі - Замовник) — це юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором ГТС, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (пункт 5 статті 1 розділу І КГС).

Оператор газотранспортної системи — це суб'єкт господарювання, який не підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (підпункт 19 статті 1 Закону України від 09 квітня 2015 року № 329-УІІІ «Про ринок природного газу»).

Небаланс — це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (пункт 5 статті 1 розділу І КГС).

Номінація — це попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу (пункт 5 статті 1 розділу І КГС).

Плата за добовий небаланс — це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу (пункт 5 статті 1 розділу І КГС).

Згідно з пунктом 1 статті 3 розділу І КГС оператор ГТС на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в КГС, надає суб'єктам ринку природного газу:

— право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу;

— послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Порядок укладення договору транспортування природного газу визначено статтею 1 розділу VIII КГС.

Відповідно до пункту 1 та 9 статті 1 розділу VIII КГС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора ГТС нижченаведені послуги, що є складовими послуги транспортування, та здійснюються виключно на підставі договору транспортування:

— доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;

— замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;
— вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором ГТС і окремим замовником послуг транспортування.

Типовий договір транспортування природного газу затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1383/27828 (далі - Типовий договір).

Відповідно до пунктів 9.1 - 9.4 розділу IX Типового договору у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV КГС.

У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV КГС.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансов протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим пункту 9.3 розділу IX Типового договору.

Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украни від 11 січня 2005 року № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

У випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з
обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання природного газу, які здійснюються при наданні послуг із транспортування природного газу у зв’язку із виникненням добового небалансу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

При цьому продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної у розрахунку коригування до податкової накладної і їх реєстрації в ЄРПН регулюються статтями 187 і 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

— дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

— дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

При цьому під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункт 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Отже, для цілей оподаткування ПДВ операції з постачання природного газу, його транспортування та/або розподілу визначені як окремі операції з постачання.

Згідно з пунктами 201.1, 201.4 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

При цьому податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям - платникам податку — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на положення КГС та Типового договору, у разі виникнення добового небалансу, продаж Замовником природного газу Оператору та продаж Оператором природного газу Замовнику для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як окремі операції, які не є складовою частиною послуг із транспортування природного газу, та у розумінні підпунктів 14.1.191 і 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 статті 14 розділу І та статті 185 розділу V ПКУ підпадають під визначення операцій з постачаних товарів, які є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо порядку віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною, складеною за операцією з купівлі/продажу природного газу в обсягах щодобових небалансів.

Як зазначено у зверненні, податкова накладна за операцією з продажу природного газу в обсягах щодобових небалансів складена Оператором на платника податку - Замовника на підставі одностороннього акту, який був складений таким Оператором та направлений Замовнику в електронній формі.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16.07.99 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (далі - Закон № 996).
Під поняттям первинного документа розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону № 996).

Згідно зі статтею 9 Закону № 996, первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні містити обов'язкові реквізити, передбачені вказаною статтею Закону № 996.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлено Положенням про документальне забезпечення записів з бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.9! за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Відповідно до пункту 2.8 Положення № 88 додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актами.

Порядок оформлення актів наданих послуг та актів звіряння розрахунки; при здійсненні операцій з транспортування природного газу визначено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 «Про затверджених Типового договору транспортування природного газу», зареєстрованою г. Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1383/27828 (далі - Постанова № 2497).

Відповідно до пункту 11.4 Постанови № 2497 врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлено Законом України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон № 851), відносини у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації регулюються Законом України від 05.10.2017 №2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155).

Отже, враховуючи норми Законів №№ 996, 851, 2155, вимоги Положення № 88 та Постанови № 2497, односторонній акт, що складається Оператором для врегулювання щодобових небалансів, засвідчує факт здійснення господарської операції, після належним чином його оформлення.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи так товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, для покупці товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться де податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована і Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.

Враховуючи зазначене, податкова накладна, складена постачальником та зареєстрована в ЄРПН за фактом здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів на підставі належним чином оформленого одностороннього акту, складеного (у тому числі у електронній формі) : дотриманням вимог Законів №№ 996, 851, 2155 Оператором, є підставою для включення платником податку сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту (за умови дотримання інших правил, встановлених ПКУ для формування податкового кредиту).

При цьому згідно з нормами чинного законодавства платники податк) зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначать сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультації має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.