Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.12.2017 р. № 2917/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна фіскальна служба України, враховуючи ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 року у справі №804/3637/17 та керуючись ст. 52, 53 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на звернення Товариства надає нову податкову консультацію щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з юридичних осіб (далі - Податок).

Товариство повідомило, що для провадження господарської діяльності (19.10 «Виробництво коксу та коксопродуктів» КВЕД2010) використовує майно у формі цілісного майнового комплексу.

Оскільки за основним видом господарської діяльності Товариство належить до підприємств промисловості, то воно зацікавлене у з’ясуванні питання чи поширюється на комплекс нерухомого майна дія п.п «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Майно підприємств становлять виробничі та невиробничі фонди (ст. 66 Господарського кодексу України).

При цьому цілісний майновий комплекс підприємства складається із об’єктів, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність, де структурні підрозділи, наприклад, цехи (виробництва) можуть бути виділені у самостійні об’єкти і зареєстровані як самостійні суб’єкти господарської діяльності (Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440).

Оскільки п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу передбачає виключення з об’єктів оподаткування Податком виробничих фондів -виробничих цехів, складських приміщень промислових підприємств, то для об’єктів цілісного майнового комплексу, які належать до категорії невиробничих фондів такого майна підприємства, не вбачається підстав застосування норм шп «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.