Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.09.2019 р. № 405/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утвореня Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» розглянула звернення щодо коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ у випадку нарахування резидентом (отримувачем) податкових зобов’язань з ПДВ, складання податкових накладних та включення сум податку, зазначених у таких накладних, до складу податкового кредиту за операціями нерезидента з постачання послуг резиденту (отримувачу), які не є об’єктом оподаткування ПДВ, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання (пункт 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.1 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зазначених у зверненні послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Враховуючи викладене, у разі, якщо зазначені у зверненні послуги відносяться до категорії послуг, визначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то місцем постачання таких послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. У даному випадку отримувачем послуг є резидент (платник ПДВ), що зареєстрований на митній території України, а отже операція нерезидента — постачальника з постачання таких послуг резиденту — покупцю (отримувачу) є об’єктом оподаткування ПДВ.

У разі, якщо зазначені у зверненні послуги не відносяться до категорії послуг, визначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника.

У даному випадку постачальником послуг є нерезидент України, а отже операція нерезидента — постачальника з постачання таких послуг резиденту — покупцю (отримувачу) не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентам , місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Пунктом 208.5 статті 208 розділу V ПКУ визначено, що отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V ПКУ щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ.

При цьому отримувач послуг — платник податку у порядку, визначеному статтею 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 розділу V ПКУ).

Отже, отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема, відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією.

Правила формування і коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) встановлено статтями 187, 192, 191 і 201 розділу V ПКУ.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача — платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

— постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

— отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшенгя суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 2 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 21, дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Таким чином, у випадку, якщо за операціями нерезидента з постачання послуг резиденту (отримувачу), що не є об’єктом оподаткування ПДВ на підставі того, що місцем постачання таких послуг згідно зі статтею 186 розділу V ПКУ визначено територію за межами митної території України, були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, складені і зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, суми податку, зазначені у таких  накладних,  включені до складу податкового кредиту, то з метою коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ резидент (отримувач) складає розрахунки коригування до таких податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН.

При цьому складання додаткових розрахунків коригування до податкових накладних або нових податкових накладних у розглянутому у зверненні випадку чинним законодавством не передбачено.

З питання віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг рекомендуємо звернутися до відповідного компетентного органу, зокрема до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).