Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У КIРОВОГРАДСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.09.2019 р. № 441/ІПК/11-28-32-02-10

Головне управління ДФС у Кіровоградській області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянувши запит про надання індивідуальної податкової консультації, повідомляє.

У зверненні Товариство повідомило, що для здійснення своєї господарської діяльності та власного використання закуповує наступні товари:

— «уайт-спірит», код товару (продукції) згідно УКТ ЗЕД 2710122100;

— олива трансформаторна «електроізоляційні масла», код товару (продукції) згідно УКТ ЗЕД 27101993 00.

Товариство не здійснює такого виду господарської діяльності як зберігання пального, який спрямований на отримання доходу, а зберігає «уайт-спірит» та оливу трансформаторну «електроізоляційні масла» виключно для власного використання до його кінцевого споживання.  

З урахуванням викладено, Товариство цікавить питання:

Чи необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального?

Відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу «уайт-спірит», код товару (продукції) згідно УКТ ЗЕД 2710122100 відноситься до підакцизної групи товарів пальне.

Олива трансформаторна «електроізоляційні масла», код товару (продукції) згідно УКТ ЗЕД 2710199300 — не відноситься до підакцизних товарів.

Згідно статті 1 Закону N 481 (зі змінами), місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або «без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Згідно статті 15 Закону N 481 (зі змінами), оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

— підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

— підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

— суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним — одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.   

Таким чином, для здійснення діяльності зі зберігання пального у розумінні Закону № 481 (зі змінами), суб'єкту господарювання необхідно отримати відповідну ліцензію.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначене, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків.