Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2019 р. № 546/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо реєстрації платником податку на прибуток відокремленого підрозділу, який діє від імені іноземної організації, що надає цільову благодійну допомогу на території України, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні, кошти, що отримує відокремлений підрозділ іноземної організації для перерахування підрядникам, є коштами грантової угоди, донором якої є Міністерство людських ресурсів Угорщини.

Процедуру залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі — Порядок № 153).

Відповідно до Порядку № 153 міжнародною технічною допомогою вважаються фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.

Згідно з пунктами 11—13 Порядку № 153 проекти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку).

Реєстрація представництва донорської установи в Україні, утворення якого передбачено міжнародним договором України, провадиться Мінекономрозвитку.

Реєстрація представництва донорської установи в Україні підтверджується посвідченням, складеним за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку, яке підписується уповноваженою особою Мінекономрозвитку та засвідчується печаткою Міністерства, яке є підставою для одержання пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, та для відкриття рахунків у банках, відомості про які внесено до Державного реєстру банків.

Між Україною і Угорською Республікою діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, відповідно до вимог ст. 5 якої для цілей цієї Конвенції, термін "постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється комерційна діяльність підприємства.

Крім того визначення поняття постійного представництва з ціллю оподаткування містить Кодекс.

Так, згідно з пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під визначення постійного представництва підпадає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема:

— місце управління;

— філія;

— офіс;

— фабрика;

— майстерня;

— установка або споруда для розвідки природних ресурсів;

— шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів;

— склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому згідно з п. 133.3 ст. 133 Кодексу постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Відповідно до п. 63.2 ст. 63 Кодексу взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.3 ст. 63 Кодексу визначено, що об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.

Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з пп. 1 п. 3.4 розд. III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі — Порядок), відокремлені підрозділи юридичних осіб - нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.

Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то пп. 2 п. 3.4 розд. III Порядку передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов'язаний сплачувати податки і збори відповідно до Кодексу.

При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з пп. 2 п. 3.4 р. III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов'язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.

Разом з тим повідомляємо, що наданої у запиті інформації недостатньо для аналізу умов та обставин здійснення операцій з надання відокремленим підрозділом іноземної організації цільової благодійної допомоги на території України та надання консультації щодо необхідності реєстрації представництва в якості платника податку на прибуток.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.