Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.10.2019 р. № 570/6/99-00-05-04-01-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи підприємця.....щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.

У разі доставки товарів покупцю, чи буде вірним при реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) вказувати адресу господарської одиниці — юридичну адресу (адресу реєстрації ФОП)?

Фізичні особи — підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265) (абзац третій пункту 177.10 статті 177 Кодексу).

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі —  Закон № 265) визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Так, ст. З Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

— проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

— видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що місце проведення розрахунків — це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

При реєстрації РРО у пункті 3 «Дані щодо господарської одиниці» Заяви про реєстрацію РРО, форма якої встановлена Порядком реєстрації та застосування РРО, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Мінюсті 05.07.2016 за № 918/29048 (далі  Порядок), можливо вказати  — «Виїзна торгівля».

Відповідно до пункту 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Мінюсті 11.02.2016 за № 220/28350, розрахунковий документ повинен містити найменування та адресу господарської одиниці.

Отже, в такому випадку у РРО, що друкує розрахунковий документ, буде запрограмована юридична адреса суб’єкта господарювання та найменування господарської одиниці - «Виїзна торгівля».

У розумінні пункту 2 розділу І Порядку, господарська одиниця (далі — ГО) це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Пунктами 14 та 15 глави 2 розділу II Порядку, зокрема, встановлено, що реєстраційне посвідчення, що надається (надсилається) суб’єкту господарювання, засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси ГО, де використовується РРО.

РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні (пункт 3 розділу III Порядку РРО).

У випадках доставки товару покупцю суб’єкт господарювання може використовувати портативний РРО, який дозволяє проводити розрахункові операції безпосередньо на місці, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Перелік дозволених для застосування портативних РРО визначається Державним реєстром РРО.

Реєстрація портативного РРО здійснюється у загальному порядку.

Портативний РРО може реєструватись на ГО, що є стаціонарним об’єктом або пересувним об’єктом.

У заяві на реєстрацію портативного РРО зазначаються назва та адреса ГО, де будуть реалізовуватись товари (надаватись послуги) та здійснюватись розрахункові операції.

У разі реєстрації портативного РРО за адресою стаціонарного об’єкта такий РРО має використовуватись за цією адресою.

Розрахунковий документ, що засвідчує доставку (продаж) товару (надання послуги) повинен містити адресу розташування цього стаціонарного об’єкта.

Портативні РРО можуть реєструватись на кур’єрську службу доставки (автомобіль тощо) та використовуватись кур’єром безпосередньо на місці реалізації товару чи наданні послуги (у місці проведення розрахунків).

У такому випадку у розрахунковому документі, що засвідчує доставку (продаж) товару (надання послуг), мають зазначатись реквізити транспортного засобу.

Для реєстрації РРО на кур’єрську службу доставки суб’єкт господарювання у пункті 3 реєстраційної заяви має зазначити реквізити транспортного засобу (автомобіля, мотоцикла тощо), а також попередньо повідомити контролюючий орган про такий транспортний засіб як про об’єкт оподаткування, відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.