Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.10.2019 р. № 565/ІПК/20-40-04-04-10

Головне управління ДПС у Харківській області розглянуло звернення наукового центра «________» на отримання індивідуальної податкової консультації з питань:

— можливості виробництва та продажу ветеринарних препаратів власної розробки у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 року № 1180 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами" та збереження статусу неприбуткової установи відповідно п.133.4 ст.133 Податкового Кодексу України (далі — ПКУ);

— запровадження якого плану рахунків повинно бути здійснено з урахуванням виробництва промислових серій продукції, та, керуючись ст. 52 ПКУ, повідомляє.

З першого питання.

Відповідно до пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ:

Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі — неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

— установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

— установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи (пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Відповідно до пп. 14.1.17. п. 14.1 ст. 14 ПКУ термін «бюджетна установа» використовується у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України.

Згідно п.12 ч.І ст.2 Бюджетного Кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі — БКУ) бюджетні установи — органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Бюджетні установи здійснюють свою діяльність на основі кошторису — основного планового фінансового документа, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п. 30 ст. 2 БКУ).

Отримані в установленому порядку бюджетними установами кошти як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності (власні надходження бюджетних установ) належать до доходів бюджету і використовуються бюджетними установами на цілі, визначені ст. 13 БКУ.

Отже, державна бюджетна наукова установа, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не сплачує податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що кошторис даної установи передбачає такі доходи (прибутки) і вони використовуються нею виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової установи, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

У разі недотримання вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова установа підлягає виключенню з Реєстру згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
 

З другого питання.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (ч. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно пп. 18 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Міністерство фінансів України здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов'язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), здійснює адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку та аудиту в Україні до законодавства ЄС.

Отже, з питань організації, застосування положень та норм бухгалтерського обліку, необхідно звернутися за роз'ясненнями до Міністерства фінансів України.

Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.