Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.10.2019 р. № 485/ІПК/99-00-20-40-32-05-07

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), розглянула Ваш лист щодо отримання податкової консультації від      ....  та повідомляє наступне.
У своєму зверненні ТОВ зазначає, що підприємство закупає пальне та використовує його виключно для заправки власного автотранспорту та механізмів.

Загальний об’єм придбаного пального не перевищує 1000 куб. м за рік.

Зберігання палива здійснюється в спеціальних ємностях об’ємом до 200 куб. м.

Реалізація або зберігання пального для інших осіб не здійснюється.

У зв’язку з вищевикладеним, підприємство просить надати роз’яснення щодо практичних аспектів застосування правових норм з наступних питань.

   1.Чи вважатимуться місця зберігання пального акцизним складом, а ТОВ — розпорядником акцизного складу за умови, що придбані обсяги пального не перевищують встановлені пп.14.1.6 (б) п.14.1 ст.14 ПКУ, при цьому Товариство зберігає пальне в спеціальних ємностях (до 200 куб. м) та використовує для власних потреб?

Відповідно до пп.14.1.6 (б) п.14.1 ст.14 ПКУ — акцизний склад — це:

— приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
 

б)  приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) — власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання — платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до пп.14.1.224 .ПІ4.1 ст.14 розпорядник акцизного складу — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Таким чином, у даному випадку місця зберігання пального не будуть вважатись акцизним складом, а ТОВ
розпорядником акцизного складу.

Але у разі переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання необхідно керуватися вищенаведеними нормами пп. 230.1.5.п. 230.1 ст 230 ПКУ.

2. Яким чином ТОВ повинен виконати вимоги

Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі — Закон № 481), щоб отримати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки для отримання ліцензії на зберігання пального?

Згідно ч. 8 ст.15 Закону № 481 суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним — одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.

У частини 37 ст.15 Закону № 481 вказаний перелік документів необхідних для отримання ліцензії на зберігання пального, серед яких є дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі — Дозвіл).

Цей Дозвіл видається Державною службою України з питань праці та її територіальними управліннями відповідно до Порядку видачі дозволів на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, який затверджений Постановою КМУ № 1107 від 26.10.2017 року.

Також зазначаємо, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У Законі № 481 не зазначено про можливість отримання ліцензії на зберігання пального без відповідного Дозволу.
Тобто порядок отримання Дозволу або відмова в отриманні не входить до компетенції ДПС України.

Тому для вирішення цього питання Вам необхідно звернутись до Головного управління Держпраці у Харківській області.

З.  Яка послідовність дій суб’єкта господарювання та перелік необхідних документів для отримання ліцензії на зберігання пального з урахуванням відсутності законодавчо визначеної необхідності щодо отримання дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ?

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

— документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (Законом № 481 встановлена річна плата за ліцензію на право зберігання пального у розмірі 780,0 грн.)

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;

— акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта др експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального.

— дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Органам ДПС заборонено вимагати інші документи, крім зазначених у Законі № 481.

Крім того нагадуємо , що відповідно до ч. 22 ст. 18 Закону № 481 до суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена ст. 17 цього Закону, у разі зберігання пального до З1 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.