Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.10.2019 р. № 491/6/99-00-04-04-03-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682 р «Питання Державної податкової служби», керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), на звернення Товариства щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — Податок), повідомляє.

Товариство поінформувало, що ввело в експлуатацію об’єкт нерухомого майна, який відповідно до Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції, класифіковано у класі 1251.1 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Товариство запитує про підстави для застосування до зазначеного об’єкта нерухомості норм пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу та можливості надання уточнюючої податкової декларації на зменшення податкового зобов’язання та повернення податку на нерухоме майно шляхом зарахування на інші платежі.

Після прийняття в експлуатацію нерухомого майна проводиться державна реєстрація прав на таке майно в установленому законодавством порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ст. 5 Закону України  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), що підтверджує визначення власника нерухомого майна платником Податку (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).

Пунктом «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу з об’єктів оподаткування Податком виключено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

У постанові Верховного суду України від 30 жовтня 2018 року з адміністративного провадження № К/9901/41282/18 у справі №822/2614/16 здійснено висновок, що «застосування пункту «є» підпункту 266.2.2 пункт у 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов’язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств».

Керуючись висновком Верховного суду України для надання коректної відповіді контролюючому органу необхідно з’ясувати приналежність Товариства до підприємств промисловості, наприклад, за інформацією Про основний вид діяльності Товариства.

Типологія видів економічної діяльності, у тому числі принципа визначення основного виду економічної діяльності підприємств, врегульована у Методологічних положеннях щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства, затверджених наказом від 14.12.2006  № 607 Державного Комітету статистики України (далі — Положень). Зокрема, п. 2.2 Положень зазначено, що на практиці для визначення основного виду економічної діяльності підприємства використовується показник обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг).

Контролюючий орган, керуючись нормами ст. 72 Кодексу про отримання податкової інформації, оцінила за виданими Товариством в період з січня 2018 по липень 2019 року податковими накладними з податку на додану вартість показники обсягу реалізованої Товариством продукції (товарів та послуг), які Товариством ідентифікувалися як «Оренда транспорту», який складається з об’єктів, що згідно із Класифікатора продукції та послуг, — послугою, яка ідентифікується за кодом Класифікатор продукції та послуг «Послуги щодо транспортування та зберігання».

Порівняльний аналіз передбаченого Положеннями показника обсягів реалізації за вказаним видом діяльності показав, що основним видом діяльності Товариства є послуга, яка ідентифікується за кодом Класифікатора продукції та послуг «Послуги щодо транспортування та зберігання», частка якої в оціненому обсязі реалізації Товариства складає 100 відсотків.

Оскільки згідно з аналізом показника продукції (товарів та послуг) основний вид діяльності Товариства класифікується за кодом Класифікатор продукції та послуг 68.20, який належить до секції L «Послуги, пов’язані з нерухомістю» Класифікатора, то за оціненим основним видом діяльності Товариства не вбачається підстав для віднесення Товариства до категорії промислових підприємств.

Водночас, виходячи з інформації, самостійно внесеної Товариством при державній реєстрації, основним задекларованим видом економічної діяльності Товариством задекларовано «Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням» (код 46.73 секції в «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів»).

З огляду на викладене, у Товариства відсутні підстави для застосування податкової преференції, встановленої п. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 сті 266 Кодексу з об’єктів оподаткування Податком

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.