X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.10.2019 р. № 525/6/99-00-04-01-01-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство поінформувало, що має на балансі та використовує в процесі ведення господарської діяльності наступні автотранспортні засоби:

  Авто КІА Сегаtо (на бензині);

  Автонавантажувач марки Doosan G15S-5 (скраплений газ).

На заправку автомобіля Товариство витрачає в середньому 70 літрів бензину на місяць, відповідно заправляється лише на АЗС по мірі використання бензину на 10-15 літрів за одну заправку, тобто безпосередньо залишок бензину зберігається лище в баку автомобіля (в каністрах на Товаристві бензин не зберігається).

На заправкку автонавантажувача Товариство витрачає в середньому 1-2 балони (11 кг/балон) скрапленого газу на місяць, відповідно купуємо по 2 балони скрапленого газу: 1 на заправку інший (зберігається на Товаристві) на заміну.

З урахуванням зазначеного вище, Товариство цікавить запитання:

1. Чи необхідно Товариству отримувати ліцензію на зберігання пального: залишок бензину в баку автомобіля та один балон скрапленого газу на заміну?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі  Закон № 2628) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі   Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального   діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону № 481.

Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм
власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

  підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

  підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

  суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Враховуючи викладене вище, Законом № 481 встановлено вичерпний перелік умов, за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом № 481 не передбачено.

Крім цього, пальне, що придбавається та заливається до паливного баку транспортного засобу, не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки таке зберігання не передбачено Законом № 481.

Зважаючи на інформацію, зазначену в зверненні, Товариству для зберігання пального в газових балонах необхідно отримати ліцензію на право зберігання пального, відповідно до вимог Закону № 481.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.