Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.09.2019 р. № 447/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби» розглянула звернення щодо виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів та/або послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі  — ПКУ), повідомляє.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам регулюються Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі —  Закон № 2019).

Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 483 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 року № 512) (далі  — Положення № 483).

Перелік послуг, що становлять загальний економічний інтерес, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 року № 420 (далі  — Перелік послуг № 420).

Учасник ринку електричної енергії  — виробник електричної енергії, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому Законом № 2019 (підпункт 96 пункту 1 статті 1 Закону №2019).

Гарантований покупець електричної енергії (далі  — гарантований покупець) —  суб'єкт господарювання, що відповідно до Закону № 2019 зобов'язаний купувати електричну енергію у виробників електричної енергії, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників електричної енергії за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством (підпункт 16 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Виробник електричної енергії —  це суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії (підпункт 10 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Постачальник універсальної послуги  — визначений відповідно Закону № 2019 електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги.

Електропостачальник  — це суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Універсальна послуга —  це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України (підпункти 30, 67, 93 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Оператор системи передачі  — це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (підпункт 55 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (пункт 4 статті 33 Закону № 2019).

Згідно з пунктом 5 статті 33 Закону № 2019 оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором (НКРЕКП) відповідно до затвердженої ним методики.

Тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, зокрема, включає витрати оператора системи передачі на закупівлю допоміжних послуг та врегулювання системних обмежень в ОЕС України.

Тариф на послуги з передачі електричної енергії, зокрема, включає як окрему складову —  витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.   

Згідно з пунктом 2 статті 62 Закону № 2019 до спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до Закону № 2019 для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема:

1) забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;
 

2) виконання функцій постачальника універсальних послуг;
 

3) виконання функцій постачальника «останньої надії»;
 

4) надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей;
 

5) підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

Відповідно до пункту 5 Положення № 483 виконання спеціальних обов'язків здійснюється, шляхом:

—  продажу електричної енергії виробниками електричної енергії, перелік яких наведено в додатку 1 (далі —  виробники електричної енергії), за двосторонніми договорами на електронних аукціонах гарантованому покупцю, операторам систем розподілу електричної енергії, оператору системи передачі електричної енергії за граничними цінами на електричну енергію (далі  — граничні ціни);

—  продажу гарантованим покупцем електричної енергії за ціною, встановленою пунктом 7 Положення № 483, постачальникам універсальних послуг за двосторонніми договорами в обсягах, необхідних для задоволення потреб побутових споживачів;

—  продажу гарантованим покупцем електричної енергії на організованих сегментах ринку електричної енергії;

—  купівлі гарантованим покупцем електричної енергії на організованих сегментах ринку електричної енергії з метою забезпечення необхідних погодинних обсягів електричної енергії для забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;

—  купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії на території області регулювання «острів Бурштинської ТЕС»;

—  надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за формою згідно з додатком 2.

До послуги у сфері функціонування ринку електричної енергії, що становлять загальний економічний інтерес, зокрема належать послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (пункт 1 Переліку послуг № 420).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.   

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачанця товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу У ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

При цьому продаж (реалізація) товарів  — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільниковогіо рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками —  суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі  — ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка із подій, що сталася раніше:

—  дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку  — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої  — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

—  дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів  —  дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг  — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.1 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.

Під касовим методом для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Враховуючи викладене, операції постачальника універсальної послуги з постачання послуг, у тому числі послуг, які здійснюються на виконання вимог, визначених відповідними нормативно-правовими актами, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями визначаються відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ за правилом «першої події».

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.