X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2019 р. № 645/ІПК/04-36-04-01-16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області розглянуло запит платника щодо застосування пп. 197.1.18 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України та повідомляє наступне.

Пунктом 52.1 статті 52 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Згідно пп. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ індивідуальна податкова консультація  роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Підпунктом 197.1.18 пункту 197.1 статті 197 ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов'язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

Для застосування норми підпункту 197.1.18 пункту 197.1 статті 197 ГКУ необхідне одночасне виконання таких вимог:

 послуги повинні надаватися органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги;

  послуги, які надаються, повинні бути платними;

  обов'язковість отримання фізичними і юридичними особами послуг повинна бути встановлена законодавством;

  кошти за надані послуги у повному обсязі повинні надходити до бюджету.

Статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.94 №4 38-XII (далі  Закон України «Про судову експертизу») встановлено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать:

 науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

  науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;

  експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Абзацом 1 та 2 статті 15 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України. Абзацом 3 статті 15 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що проведення судових експертиз, обстежень і досліджень судово-медичними та судово-психіатричними установами здійснюється за рахунок коштів, які безпосередньо і цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з державного чи місцевого бюджету, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 статті 15 Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника.

Перелік платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, затверджено постаногою Кабінету Міністрів України № 804 від 27.07.2011 «Деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції», зі змінами і доповненнями (далі  Постанова № 804).
Відповідно до Постанови № 804 науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, зокрема надаються послуги з:

  проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника та законного представника;

  проведення судових експертиз у цивільних та господарських справах, а також справах адміністративної юрисдикції (адміністративних справах);

  на замовлення фізичних чи юридичних осіб проведення експертних досліджень із застосуванням засобів і методів судової експертизи, результати яких оформлюються як висновки експертних досліджень, надання консультацій, що потребують спеціальних знань;

 проведення навчання (стажування) фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта у порядку, встановленому Законом України «Про судову експертизу»;

  проведення наукових робіт та наукових і науково-технічних експертиз;

  підготовка, видання та розповсюдження збірників наукових робіт та методичних посібників;

  проведення науково-практичних семінарів, конференцій, симпозіумів з питань теорії та практики судової експертизи і криміналістики;

Також пунктом 2 Постанови № 804 встановлено, що:

 вартість проведення судових експертиз та експертних досліджень, включених до переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, визначається відловідно до нормативної вартості однієї експертогодини, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів»;

 інші послуги, включені до затвердженого цією постановою переліку, надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції за згодою сторін за плату в обсязі, що відшкодовує витрати, пов'язані з їх виконанням.

Виходячи з наведених положень Закону України «Про судову експертизу» та п. 2 Постанови № 804, кошти, що отримують науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України від платних послуг, використовуються ними для покриття витрат, що пов'язані з їх виконанням. Перерахування зазначених коштів до бюджету не передбачено.

Таким чином, платні послуги науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України надаються за кошти, які не перераховуються у повному обсязі до бюджету, зокрема, такі, що включені до переліку, затвердженого Постановою № 804:

  проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника та законного представника;

  проведення судових експертиз у цивільних та господарських справах, а також справах адміністративної юрисдикції (адміністративних справах);

  на замовлення фізичних чи юридичних осіб проведення експертних досліджень із застосуванням засобів і методів (судової експертизи, результати яких оформлюються як висновки експертних досліджень, надання консультацій, що потребують спеціальних знань;

  проведення навчання (стажування) фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта у порядку, встановленому Законом України «Про судову експертизу»;

 проведення наукових робіт та наукових і науково-технічних експертиз;

 підготовка, видання та розповсюдження збірників наукових робіт та методичних посібників;

  проведення науково-практичних семінарів, конференцій, симпозіумів з питань теорії та практики судової експертизи і криміналістики;

Тому відповідно вказані послуги не звільняються від оподаткування податком на додану вартість, тобто підлягають оподаткуванню за ставкою 20%. Дія підпункту 197.1.18 пункту 197.1 статті 197 ПКУ до таких послуг не застосовується.