Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.10.2019 р. № 479/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» розглянула звернення щодо порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту при отриманні об’єкта фінансового лізингу підприємством, яке застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі  — ПКУ), повідомляє.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт 14.1. 91 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).   

При цьому операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу но є об’єктом оподаткування ПДВ (підпункт 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 ПКУ).

Відповідно до підпункту «б» підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда)  — це господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу. 

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

—  об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

—  балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

—  сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;

—  майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Під терміном «строк фінансового лізингу» слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов'язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов'язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоотримувачу (орендарю) та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками —  суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПКУ визначено особливі правила формування податкового кредиту за операціями фінансової оренди (лізингу), зокрема датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Водночас згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702,2704, згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату винекнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

При цьому такі платники податку формують податковий кредит за касовим методом на підставі податкових накладних, отриманих ними при здійсненні операцій з покупки (отримання) товарів/послуг, вартість яких включається в тарифи на постачання електричної та теплової енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (товарів/послуг, передбачених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) за умови реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі  — ЄРПН).

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.

Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ  — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Таким чином, платники податку, які здійснюють операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, при отриманні майна у фінансовий лізинг визначають дату формування податкового кредиту за касовим методом у разі, якщо такий об’єкт фінансового лізингу використовується в операціях з постачання продукції, до яких застосовується касовий метод податкового обліку (за умови реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.  

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складання податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Отже, за операціями з отримання майна у фінансовий лізинг платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, мають право на формування податкового кредиту з ПДВ (на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, яка складається постачальником (лізингодавцем) на дату фактичної    передачі об'єкта фінансового  лізингу  у користування лізингоотримувачу), виходячи з суми лізингового платежу на дату сплати кожного такого платежу (але не пізніше, ніж протягом 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної).

При цьому у кожному звітному періоді, у якому таке підприємство сплачує лізинговий платіж та отримує право на включення суми ПДВ до податкового кредиту, у податковій декларації з ПДВ (додаток 5 до декларації) зазначається інформація    щодо податкової накладної,    складеної постачальником (лізингодавцем) на дату фактичної передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу та зареєстрованої в ЄРПН, на підставі якої суми ПДВ за такою операцією відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.