Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.10.2019 р. № 612/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо відображення у податковому розрахунку ф. № 1ДФ доходу, отриманого фізичною особо у вигляді процентів, нарахованих на облігації внутрішніх державних позик та в межах компетекції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Відносини, які виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, регулює Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-ІV «Про цінні папери та фондовий ринок», відповідно до ст. 10 якого облігації внутрішніх державних позик України — це державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Номінальна вартість облігацій внутрішніх державних позик України може бути визначена в іноземній валюті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 80 «Про випуски облігацій внутрішніх державних позик» затверджено основні умови випуску та порядок розміщення короткострокових державних облігацій, відповідно до яких короткострокові державні облігації реалізуються фізичним та юридичним особам на добровільних засадах за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість.

Дохід за короткостроковою державною облігацією становить різницю між номінальною вартістю, що відшкодовується власнику короткострокової державної облігації під час її погашення, та ціною її придбання.

Разом з тим середньострокові та довгострокові облігації внутрішніх державних позик згідно з основними умовами випуску та порядку їх розміщення мають купони.

Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик, затверджено постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 248.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема:

— інвестиційний прибуток від операцій з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць (пп. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

— сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

При цьому проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом    продажу, зокрема облігацій, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу (пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Водночас відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу, зокрема, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходу, зазначеного у пп. 165.1.2 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Враховуючи викладене, сума доходів, отриманих платниками податку під операцій з інвестиційними активами (облігаціями внутрішніх державних позик, емітованих Міністерством фінансів України) та у вигляді процентів, що нараховані на такі папери, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Водночас сума зазначених доходів є об’єктом оподаткування військовим збором.    

При цьому дохід у вигляді процентів, який нараховується (виплачується) банком фізичній особі до погашення облігації внутрішніх державних позик, або фізичної особи, кошти якої були залучені банком при розміщенні облігацій у разі їх погашення, відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходів «129».

Разом з тим, якщо банком погашаються облігації, які були придбані фізичною особою у іншої фізичної особи або юридичної особи, то такий дохід (сума погашення облігацій та сума, нарахованих процентів) слід розглядати як дохід, отриманий від операцій з інвестиційними активами та відображається банком у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «183».

Крім того, відповідно до пп. 3.11 п. З Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, у рядку «Військовий збір» розділу II податкового розрахунку ф. № 1ДФ загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).

Відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.