Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2019 р. № 697/6/99-00-07-03-03-15/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації стосовно реєстрації платником податку складів з ємностями для зберігання пального для власного споживання на територіях відокремлених підрозділів, та повідомляє.

У звернені Товариство зазначає, що являється платником акцизного податку.

До складу Товариства входять три теплові електростанції.

Для ведення господарської діяльності з вироблення електричної енергії та теплопостачання на територіях відокремлених підрозділів розташовані склади з ємностями для зберігання пального (бензин, дизельне пальне).

Товариство, як юридична особа, в цілому отримує більше 1000 м пального на рік.

Склади паливно-мастильних матеріалів знаходяться за різними адресами. На кожному з таких складів загальна місткість розташованих ємностей для навантаження/розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів та кожний відокремлений підрозділ отримує обсяг пального, що не перевищує 1000 м³ протягом календарного року, використовує пальне виключно для власного споживання і не здійснює операції з реалізації та зберігання пального іншим особам.

З огляду на вищевикладене, Товариство просить надати консультацію з наступного питання:

чи повинно Товариство, як платник податку, реєструвати окремі склади, як акцизні, —  для зберігання пального по кожній території, якщо місткість складів пального на окремій території не перевищує 200 м³ та кожний із користувачів пального (відокремлені підрозділи) отримують обсяг пального за адресою розташування зазначених складів пального в обсязі, що не перевищує 1000 м³ на рік?

Зазначаємо, що платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Разом з цим відповідно до абзацу десятого цього ж підпункту не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу — це, зокрема суб’єкт господарювання — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до абзацу третього пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під акцизним складом розуміються, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення, змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

При цьому відповідно до абзацу шостого цього ж підпункту не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) — власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Зазначаємо, що Товариство до звернення не надало підтверджуючих документів щодо фактів здійснення операцій по зберіганню пального у зазначених ємностях та документів, що підтверджують загальню кількість отриманого пального на рік.

Також, за наданою інформацією у листі, Товариство являється юридичною — платником акцизного податку та в цілому отримує більше 1000 м³ пального за календарний рік, що перевищує норми встановленнхі у пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та не відповідає визначенню, наведеному в абзаці 6 пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу «не є акцизним складом».

Отже, суб’єкт господарювання, який отримує протягом календарного року для власних потреб пальне, обсяги якого перевищують 1000 кубічних метрів, навіть якщо на територіях відокремлених структурних підрозділів на кожному з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, повинен зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі склади, які відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу будуть вважатись акцизними складами, а власник — суб’єкт господарювання, який є платником акцизного податку, буде вважатись розпорядником таких акцизних складів, відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст 14 Кодексу.

Форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального та/або акцизних складів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262.

З огляду на вищевикладене, зазначаємо, що одночасно, після реєстрації Товариством усіх акцизних складів, при здійсненні операцій з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з акцизного складу до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам буде відбуватись реалізація пального, як зазначено у пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, в статті 213 Кодексу зазначено, платник податку при ввезенні на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Акцизна накладна складається за правилами передбаченими п. 231.3 ст. 213 Кодексу, а також, у відповідності до Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 №262, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 липня 2019 року за номером 753/33724.

Таким чином, при здійснені вищезазначених операцій на склади відокремлених підрозділів (у разі, якщо вони будуть акцизними складами складаються відповідні акцизні накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних за правилами передбаченими п.231.6 ст.231 Кодексу.

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, що підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.