Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2019 р. № 552/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» розглянула звернення щодо застосування норм пункту 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі — ПКУ) при здійсненні операцій зі списання у зв’язку з псуванням технічних культур, що належать до товарних позицій, зазначених у пункті 152 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство при придбанні у серпні 2015 року з ПДВ насіння озимого ріпаку, операції з постачання якого згідно з пунктом 15 підрозділу 2 розділу XX ПКУ були звільнені від оподаткування ПДВ, нараховувало податкові зобов'язання з ПДВ, склало та зареєструвало в ЄРПН зведену податкову накладну відповідно до підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

У 2019 році залишок такого насіння, який не був використаний у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, списується з балансу у зв’язку з псуванням.

Пунктом 198.3. статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

— придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

— придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

— ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Одночасно з цим підпунктами «б» та «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ); або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

— придбаних для використання в неоподатковуваних операціях — на дату їх придбання;

— придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до пункту 152 підрозділу 2 розділу XX ПКУ в редакції, чинній до 1 січня 2016 року, від оподаткування ПДВ звільнялися операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств — виробників.

Таким чином, якщо товари/послуги, необоротні активи придбавалися/виготовлялися з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у період застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ та нараховувалися податкові зобов’язання з ПДВ підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, то у разі їх списання у зв’язку з псуванням, внаслідок чого вони не можуть використовуватися у господарських операціях, необхідно:

— відкоригувати попередньо нараховані податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ шляхом складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної та відповідно обнулення (сторнування) показників такої накладної;

— нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ та скласти нову зведену податкову накладну відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Враховуючи те, що зведена податкова накладна відповідно до підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, яка піддягає коригуванню, була складена та зареєстрована у серпні 2015 року, то розрахунок коригування до такої податкової накладної, з дати складання якої минуло 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у 2019 році у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України та статті 102 розділу II ПКУ, та, відповідно, не має підстав для складання податкової накладної відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).