Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2019 р. № 4100/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з питань акцизного податку, та надає відповідь на порушені у зверненні питання.

У зверненні Товариство зазначає, що здійснює поставку скрапленого газу своїм покупцям згідно договорів поставки. Разом з цим, Товариство зазначає, що не здійснює операції з фізичної передачі пального, так як не має власних чи орендованих автомобілів, доставку скрапленого газу покупцю здійснює безпосередньо Постачальник Товариства власним транспортом.

Товариство запитує:

Чи є Товариство платником акцизного податку, та чи потрібно йому подавати заяву про анулювання реєстрації платником акцизного податку?

Чи потрібно Товариству у випадку анулювання реєстрації платником акцизного податку з вищезазначених підстав мати ліцензію на оптову торгівлі пальним?

Що має бути зазначено в акцизній накладній в рядках «Особа, що реалізує пальне», «Особа отримувач пального», «Акцизний склад», «Пересувний акцизний склад» та «Адреса місця зберігання пального, що не є акцизнім складом, на якому суб’єкт господарювання — неплатник податку зберігає пальне виключно для власних потреб» на кожному етапі руху пального: від постачальника Товариства до Товариства; від Товариства до кінцевого покупця Товариства?

До зазначених питань.

Відповідно пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Так, під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Разом з цим відповідно до абзацу десятого цього ж підпункту не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Також, особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

З 01 липня набули чинності норми підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1, 14.1.224 та 14.1.224-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, якими визначено поняття акцизних складів, акцизних складів пересувних та їх розпорядників.

Під акцизним складом розуміється, зокрема:

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) — власник або користувач такого приміщення або території, отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до положень Кодексу розпорядник акцизного складу — це суб'єкт господарювання — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного — суб'єкт господарювання — платник акційного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб, реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового;

У системі електронного адміністрування реалізації пального в розрізі платників податку — розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ведеться окремо облік обсягів пального, що, зокрема, не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування (п. 232.1 ст. 232. Кодексу).

Отже, у разі якщо, Товариство не має акцизних складів/акцизних складів пересувних, не є розпорядником таких акцизних складів/акцизних складів пересувних, не здійснює безпосередньо фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального в розумінні пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу, то воно не повинно реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

У випадку якщо Товариство є власником пального яке знаходиться у транспортному засобі, яким воно здійснює постачання пального від постачальника Товариства до покупців, то Товариство є розпорядником пересувного акцизного складу та зобов’язане зареєструватися платником акцизного податку, та складати акцизні накладні при реалізації пального з пересувного акцизного складу.

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262.

Разом з цим, зазначаємо, що пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» передбачено порядок виключення платника акцизного податку з реєстру платників у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» (далі — Закон № 481) оптова торгівля пальним визначена як діяльність з придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Роздрібна торгівля пальним — діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова та роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Отже, у разі придбання та подальшої реалізації пального (продажу) у розумінні Закону № 481, суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, відповідно ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається за можливе.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.