Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2019 р. № 674/6/99-00-04-02-06-15/ІПК

З урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі  — Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування норм Кодексу та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі  — Закон № 481) та в межах компетенції повідомляє таке.

У зверненні Товариство зазначило що при проведенні аналізів сировини на базі власної виробничої лабораторії, що знаходиться на території товариства, використовуються метанол, гексан, петролейний ефір.

У зв’язку з цим Товариство здійснює придбання гексану, що зберігається в приміщенні виробничої лабораторії на території товариства в тарі, в якій гексан відпускається постачальником.

При цьому гексан відпускається в тарі об’ємом до 1 літра.

Загальна потреба товариства в гексані на 2019 р. не перевищує 50 літрів.

У зв’язку з виробничою необхідністю, з метою проведення аналізів сировини та готових комбікормів, товариством планується придбання у 2019 р. крім гексану таких речовин як метанол та петролейний ефір, що теж відпускаються в тарі до 1 літра.

Територія підприємства та виробнича лабораторія не обладнана ємностями для зберігання перерахованих речовин і зберігатимуться вони відповідно в приміщенні лабораторії в тарі, в якій вони розфасовані та поставляються постачальниками (вся тара ємністю до 1 літра).

Загальна потреба товариства в метанолі, гексані, петролейному ефірі не перевищує 200 літрів на рік.

З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи буде Товариство платником акцизного податку?
 

2. Чи буде Товариство вважатися розпорядником акцизного складу?
 

3.  Чи вважатимуться місця зберігання метанолу, гексану, петролейного ефіру Товариства акцизним складом?
 

4.  Чи буде потрібно Товариству отримувати ліцензію на кожне місце зберігання вказаних речовин?
 

Щодо питань 1-3.

Відповідно до пп. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу, акцизний склад  — це:

а)  спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі —  приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б)  приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
 

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
 

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) —  власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в)  приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання — платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г). паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу:

розпорядник акцизного складу  —   суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання —  платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст .14 Кодексу, реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу —  будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

—  до акцизного складу;

—  до акцизного складу пересувного;

—  для власного споживання чи промислової переробки;

—  будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

—  у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

—  при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Платником акцизного податку є, зокрема особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Отже, при операціях з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) Товариство не здійснює операції з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального.

Місця зберігання Товариства не відносяться до акцизного складу, а Товариство не є розпорядником акцизного складу.

Щодо питання 4.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628 -VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону № 481, зокрема з 1 липня 2019 року запроваджено ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 зберігання пального  — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Термін «пальне» вживається в Законі № 481 у значенні, наведеному в Кодексі.

Враховуючи те, що Закон № 481 не дає визначення «реалізація пального» та керуючись пп. 14.1.212 п. 14.1 ст 14 Кодексу, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону № 481.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.