Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2019 р. № 780/6/99-00-07-03-03-15/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі  — Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації, та повідомляє.

У звернені Товариство зазначає, що ввозить на митну територію України сировину для виробництва продуктів нафтохімії. 70-80 % виробленої Товариством готової продукції реалізується за кордоном (експортується), а також реалізується на митній території України.

В технології виробництва товарної продукції Товариство використовує українські товари.

Товариство отримало дозвіл Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України на здійснення операцій з придбання сировини для піролізу з поміщенням у митний режим «переробка на митній території».

Сировина для піролізу та виготовлені продукти переробки зберігатимуть статус іноземних товарів.

Питання 1.

Чи зобов’язане Товариство на момент передачі сировини для піролізу, яка поміщена в митний режим «переробки на митній території», з місць зберігання (технологічних резервуарів, ємностей) в технологічний процес виробництва продукції скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі  — ЄРАН) акцизну накладну і яка ставка акцизного податку при цьому застосовується?

Товариство у своєму зверненні посилається на сировину для піролізу та фракцію С5, при цьому не наводить конкретної інформації саме до якого коду та опису згідно з УКТ ЗЕД відносяться вони.

Слід вказати, що пальне належить до підакцизних товарів та ставки акцизного податку згідно з кодами та описами УКТ ЗЕД наведені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Щодо обов’язку складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних в момент передачі сировини для піролізу є технологічний процес виробництва продуктів переробки, яка поміщена в митний режим «переробки на митній території».

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 Кодексу у редакції, яка діє з 01.07.2019 у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі  — СЕАРП СЕ) в розрізі платників податку — розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних та акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ведеться окремо облік обсягів пального або спирту етилового, що:

—  оподатковуються акцизним податком, у тому числі окремо за кожною відмінною ставкою податку;

—  оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 Кодексу;

—  не підлягають оподаткуванню;

—  звільняються від оподаткування.

Платниками акцизного податку є, зокрема, але не виключно, особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (пп. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Водночас звільняються від оподаткування операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави.

У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана обчислити та сплатити суму податкового зобов’язання.

У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку.

Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів (продукції) виникають зобов’язання зі сплати податку на додану вартість (пп. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

Згідно з ст. 147 Митного кодексу України «переробка на митній території»  — відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Товари, поміщені в митний режим переробки на митній території, а також продукти їх переробки протягом всього строку перебування в цьому режимі знаходяться під митним контролем (ч. 1 ст. 152 Митного кодексу України).

Іноземні товари, поміщені у митний режим переробки на митній території, зберігають статус іноземних товарів.

Продукти переробки, залишки (відходи), виготовлені (одержані) в процесі здійснення операцій з переробки іноземних товарів, мають статус іноземних товарів та вважаються такими, що поміщені у митний режим переробки на митній території (ч. 1 та ч.2 ст. 159 Митного кодексу України).

Митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 160 Митного кодексу України (ч. 1 ст. 160 Митного кодексу України).

Таким чином, придбана ТОВ «Карпатнафтохім» сировина для піролізу, яка буде поміщена в митний режим «переробки на митній території» («ІМ-51») для використання в безперервному технологічному процесі виготовлення продуктів переробки, які в подальшому будуть реалізовані в режимі «реекспорт» («ЕК-11») не повинні відображатись в СЕАРП СЕ так як сировина для піролізу, і виготовлені продукти переробки зберігатимуть статус іноземних товарів.

Оскільки, товари, поміщені в митний режим переробки на митній території, а також продукти їх переробки знаходяться під митним контролем, та в СЕАРП СЕ не передбачено облік обсягів пального (сировини для піролізу), з якого при ввезені на митну територію України в митному режимі «переробки на митній території» не сплачено акцизний податок, то відсутні підстави для складання та реєстрації акцизних накладних на обсяги пального (сировини для піролізу) в СЕАРП СЕ.

Питання 2.

Чи виникає об’єкт оподаткування акцизним податком при операціях з руху фракції С5, яка утворилась в процесі перетворення сировини для піролізу, поміщеної у митний режим «переробки на митній території», зберігає статус іноземного товару і яка продовжує використовуватись у відповідності до Технологічної карти Товариства, в якості рециклу в рамках єдиного технологічного циклу установки з виробництва олефінів цеху піролізу, компримування та поділу пірогазу для виробництва основного цільовою продукту — етилену.

Імпорт (випуск для вільного обігу) —  це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (ст. 74 Митного кодексу України).

Митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території (ч. 1 ст. 75 Митного кодексу України).

Товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів (ч. 1 ст. 76 Митного кодексу України).

Підтвердженням українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг (ч. 2 ст. 76 Митного кодексу України).

Оскільки у випадку поміщення товарів в митний режим «переробки на митній території», такі товари, а також продукти їх переробки знаходяться під митним контролем в т. ч. супутня фракція С5, яка утворюється в рамках єдиного технологічного циклу, яка повертається в початкову стадію (процес піролізу), звільняється від оподаткування (пп. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу), а отже у даному випадку відсутні підстави для складання та реєстрації акцизних накладних на обсяги пального (сировини для піролізу, а також продукти їх переробки) в ЄРАН.

У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана обчислити та сплатити суму податкового зобов’язання.

У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку.

Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів (продукції) виникають зобов’язання зі сплаті податку на додану вартість (пп. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

У випадку, якщо придбана Товариством сировина для піролізу, а також продукти їх переробки, зокрема супутня фракція С5, яка утворюється в рамках єдиного технологічного циклу, яка повертається в початкову стадію (процес піролізу) підлягатиме оформленню у митному режимі «імпорт», це потребуватиме складання та реєстрації акцизних накладних в ЄРАН на операції реалізації пального (сировини для піролізу, а також продукти їх переробки, за умови віднесення їх згідно коду та опису УКТ ЗЕД до пального на які встановлено пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу ставки акцизного податку).

Питання щодо відсутності порушень умов митного режиму «переробка нa митній території» у випадку невідокремленого зберігання продукції, лежить в площині повноважень Державної фіскальної служби України стосовно митних питань.

Питання 4.

Чи існують обмеження щодо права Товариству на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, в сумі фактично сплаченого податку при поданні митної декларації до митного оформлення на частину виготовлених продуктів переробки для надання їм статусу українських товарів і реалізації на митній території України.

Правові основи оподаткування податку на додану вартість (далі —  ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а», «б» і «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

—  постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України;

—  ввезення товарів на митну територію України.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ визначено статтями 187, 198 і 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 187.8 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Підпунктом «ґ» пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у раз здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V Кодексу).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку із ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.3 статті 198 розділу V Кодексу).    

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України —  дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі  — ЄРПН) (пункт 198.2 статті 198 розділу V Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Враховуючи викладене, та за умови дотримання вимог, встановлених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ, є підставою для товариства на віднесення сум податку до складу податкового кредиту.

Разом з цим, та зважаючи на те, що порушені у зверненні питання стосуються ввезення товарів на митну територію України та застосування митних режимів, рекомендуємо також звернутися за отриманням відповідного висновку до Державної фіскальної служби України, на яку покладено виконання функцій щодо митного оформлення товарів та справляння митних платежів.

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, що підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.