Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2019 р. № 650/6/99-00-04-01-01-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства стосовно отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства, та в мєжах компетенції повідомляє.

У запиті Товариство поінформувало, що на час проведення сільськогосподарських робіт залучає техніку сторонніх осіб за договором підряду про надання послуг із збирання урожаю, та заправляє таку техніку з власних ємностей для зберігання пального чи автомобільних паливозаправників (тобто роботи виконуються на пальному замовника).

В договорах зазначено, що пальне не передається у власність виконавця, а залишок такого пального, після завершення виконання робіт, підлягає зливу та поверненню замовнику.

Товариство є платником акцизного податку та складає акцизні накладні при здійсненні операцій, зазначених в абзаці другому підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Товариство не здійснює діяльність з торгівлі пальним, не отримує будь-яку компенсацію за таке пальне та відносить його вартість до складу собівартості вирощеної продукції.

З урахуванням викладеного вище, Товариство цікавить запитання, чи потрібно в такому випадку Товариству отримувати ліцензію на право оптової торгівлі пальним?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі — Закон № 2628) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі — Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Згідно ст. 1 Закону №481:

— місце оптової торгівлі пальним — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

— оптова торгівля пальним — діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право оптової торгівлі пальним встановлено ст. 15 Закону № 481.

Зокрема, передбачено, що оптова торгівля пальним здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

— у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

— при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Враховуючи викладене вище, якщо Товариство здійснює діяльність із придбання та подальшої реалізації пального у розумінні Кодексу та Закону № 481, Товариству необхідно отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.