Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) розглянула звернення щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичною особою — підприємцем та з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції, повідомляє наступне.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (пп. З п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Ставки єдиного податку визначені статтею 293 ПКУ.
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи — підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено перелік доходів, що не включаються до складу доходу.
Разом з цим порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV ПКУ, згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якою визначено, що платником податку є фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Слід зазначити, що згідно з пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, визначених у підпунктах «а» - «г» цього пункту.
Водночас згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи з джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.
Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, цо відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства, у частині оподаткування доходів фізичних осіб кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.
Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |