Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.10.2019 р. № 574/ІПК/20-40-32-05-07

Головне управління ДПС у Харківській області (далі  — ГУ ДПС у Харківській області), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі —  ПКУ), розглянуло Ваш лист та повідомляє наступне.

У своєму зверненні ТОВ зазначає, що основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Підприємство зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального та має відповідну ліцензію. При передачі на зберігання, транспортування або відвантаження покупцеві скрапленого газу виникають втрати пального, на обсяги якого підприємство повинно складати акцизні накладні в одному примірнику.

З метою практичного застосування правових норм законодавства ТОВ (далі по тексту Товариство) просить надати роз’яснення щодо нормативів (допустимого обсягу) втрат підакцизних товарів (продукції) внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з інших причин, до яких у підприємства не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст.213 Податкового кодексу України?

Відповідно до п. 216.3 ст.216 ПКУ Податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а)  платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
 

б)  підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом.

Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При проведенні інвентаризації на підприємстві виникають різниці між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю палива.

На обсяги втраченого пального Товариство складає акцизні накладні в одному примірнику з кодом операції «2» згідно положень наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2019 р. № 262 щодо порядку складання акцизних накладних.

При цьому Товариство зазначає, що сукупний обсяг реалізованого та втраченого пального не перевищує обсяги отриманого пального від постачальників, які є платниками акцизного податку.

При цьому Товариство зазначає, що сукупний обсяг реалізованого та втраченого пального не перевищує обсяги отриманого пального від постачальників, які є платниками акцизного податку.

Відповідно до пп. 213.1.12 п.213.1 ст.213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Отже, у разі якщо обсяги реалізованого Товариством (в тому числі втраченого при зберіганні) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН, або ввезеного (імпортованого) на митну територію України пального, що засвідчені належно оформленою митною декларацією, то у Товариства не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

Стосовно документу, яким слід керуватися для розрахунку норм природної втрати пального у разі відсутності документа, що визначає природні втрати пального при зберіганні, транспортуванні або відвантаження покупцеві та права керуватися старими нормативними актами, повідомляємо наступне.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 року № 1066 «Про визнання деяких актів Української PCP такими, що втратили чинність, та актів Союзу PCP такими, що не застосовуються на території України» постанова Державного комітету СРСР щодо матеріально-технічного постачання від 26 березня 1986 року № 40 «Про затвердження природних норм убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні» віднесена до переліку нормативно-правових актів СРСР, що не застосовуються на території України.

Згідно зі ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Пунктом 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.03.2017 № 208, встановлено, що формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі забезпечує Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі  — Міненерговугілля).

Міненерговугілля, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, затверджує перелік нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобутку, підготовки до транспортування і транспортування, порядок визначення їх розмірів та ведення їх обліку.

Враховуючи викладене, питання щодо набуття чинності нового нормативно-правового акта з цього питання належить до компетенції Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

При цьому слід зазначити, що Порядок організації та виконання робіт, пов’язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією, яка затверджена Наказом Мінпаливенерго України від 20.05.2008р. № 281.

Форму декларації акцизного податку, Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 р. №841) (далі — наказ № 14).

Положеннями Кодексу та наказом № 14 не передбачено відображення в декларації різниць між даними бухгалтерського та фактичного обліку наявності палива, пов’язаних з природним убутком нафтопродуктів, та механізму їх нарахування.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.