Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2019 р. № 682/М/99-00-04-07-03-14/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі  — Кодекс), розглянула Ваше звернення від (вх. ДПС № від ) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо податку на нерухоме  майно, відмінне від земельної ділянки, та повідомляє таке.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу).

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості у тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначено, що не є об’єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507 (далі  — ДК 018-2000), будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».

До будівель промисловості відносяться об’єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який в свсю чергу включає підкласи: 1251.1 — «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 —  «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3  — «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4  — «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 —  «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 — «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7  — «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 —  «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової  промисловості», 1251.9  — «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Відповідно до пунктів 1 та 4 статті 62 Господарського кодексу України підприємством є самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Отже, об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, не підпадають під дію підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Вказана позиція визначена Міністерством фінансів України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування єдиної державної податкової політики та була підтримана Верховним Судом України (постанова від 15 травня 2018 року у справі № 806/2461/17).

Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку (підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.