Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.10.2019 р. № 829/6/99-00-05-05-01-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо визнання операцій контрольованими, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом за звітний період 2018 рік та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

— річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

— обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п.39.1 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Слід зазначити, 09.08.2019 р. набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.06.2019 р. № 242 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі — наказ № 242), яким внесено зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 р. № 8 зі змінами.

Наказом № 242 реалізовано зокрема, можливість відображення контрольованих операцій, що здійснюються між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні, у розділі III «Порядок заповнення основної частини звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» пункт 2 щодо зазначення сторони контрольованої операції у графі 2 Звіту доповнено новим абзацом:
«У разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні зазначається повне найменування нерезидента».

Таким чином, додано нові об’єкти контролю за трансфертним ціноутворенням, як це передбачено змінами до підпунктів 39.2.1.1, 39.2.1.4. та 39.2.1.7. Кодексу, внесеними законами України від 07 грудня 2017 року № 2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Отже, Звіт за 2018 рік заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затверджених наказом № 242 згідно з вимогами пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки кошти, отримані від нерезидента на утримання постійного представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення, то вони відповідно до пп. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст 39 Кодексу в повному обсязі враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення.

Із зазначеного питання Міністерством фінансів України видано наказ від 16.08.2019    №345 «Про затвердження Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні».

Також відповідно до пп. 39.4.3 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.