Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У КIРОВОГРАДСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.10.2019 р. № 796/11/28-32-02-08/ІПК

Головне управління ДФС у Кіровоградській області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянувши запит про надання індивідуальної податкової консультації, повідомляє.

У зверненні Товариство повідомило, що здійснює перевезення вантажів (продукція сільськогосподарського виробництва).

Для належного надання послуг з перевезення Товариство укладає договори перевезення вантажів з іншими суб’єктами господарювання.

У зв’язку із залученням третіх осіб Товариство здійснює закупівлю дизельного пального для заправки автотранспорту залучених Товариством виконавців.

Товариство уклало договір закупівлі пального у постачальника, відповідно до якого постачання товару буде відбуватися спеціально обладнаним на те транспортом постачальника (бензовози).

Після прибуття товару (дизельного пального), пальне планується розливати з бензовоза в автозаправні баки автотранспорту, що залучений Товариством для здійснення перевезень.

Розрахунків за пальне, яким Товариство буде заправляти залучених субпідрядників, не відбуватиметься, адже пальне передаватиметься Товариством субпідряднику «в роботу».

Таким чином, ані безготівкових розрахунків за пальне, тим більше розрахунків готівкою між Товариством та залученими перевізниками не буде.

При цьому акцизні накладні Товариство планує оформляти із кодом 1, тобто на власне споживання. Відпуск пального Товариством «в роботу» третім особам — субвиконавцям, здійснюється без проведення будь-яких розрахунків між сторонами та проводиться по підприємству як «для власного споживання».

З урахуванням викладено, Товариство цікавить наступні питання:

1) Чи повинно Товариство отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним?
 

2) Якщо ліцензію на роздрібну торгівлю пальним отримувати треба, то яку інформацію давати про РРО, якщо розрахунків готівкою у Товариства немає?
 

3) Якщо постачальник пального здійснюватиме поставку та заправлятиме пальне безпосередньо в паливозаправні баки автотранспортних засобів Товариства, чи потрібно у такому разі нашому Товариству отримувати ліцензію на право зберігання пального?

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

 — у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

— при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відносини на умовах договору підряду на виконання робіт (надання послуг) та договору про надання послуг регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).

Так, відповідно до стаття 837 ЦКУ за договором підряду ЦКУ одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

При цьому статтею 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статті 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу.

Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Відповідно до статті 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, статтею 902 ЦКУ передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто або у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Таким чином, при заправці пальним транспортних засобів третіх осіб (виконавців), залученої Товариством (замовником) на умовах договору підряду або договору про надання послуг, здійснюється передача (відпуск) пального від замовника до підрядника (виконавця), що є операцією з реалізації пального у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Оскільки передача (відпуск) пального від замовника до підрядника (виконавця), є операцією з реалізації пального, то відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі — Закон N 481) дана операція передбачає отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Згідно статті 15 Закону № 481, у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них:

— модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;

— реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної податкової служби.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального — це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено статтею 15 Закону № 481.

Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до статті 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

— підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевою бюджету;

— підприємствами, установами та організаціями системи державною резерву;

— суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто - та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкти господарювання мають право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Тобто, у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання,та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, такому суб’єкту господарювання необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків передбачених Законом №481 коли така ліцензія не отримується.

Враховуючи викладене вище та той факт, що пальне придбавається та заливається до паливного баку транспортного засобу, то таке зберігання пального не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки транспортний засіб не є нерухомим майном та не має чіткої прив’язки до місця (території) згідно із Законом № 481.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків.