Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.10.2019 р. № 867/6/99-00-05-05-01-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо можливості проведення самостійного коригування ціни товару, поставленого у минулих періодах, через її зниження шляхом виставлення українським підприємством компанії нерезиденту кредит-ноти або збільшення шляхом виставлення українським підприємством компанії нерезиденту дебіт-ноти без внесення змін у митні декларації, якими задокументовано поставку товару за первісною вартістю (компанія Товариство та компанія нерезидент входять до однієї міжнародної групи компаній), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє таке.

Чинним законодавством України не передбачено понять «кредит-нота», «дебіт-нота» та не визначено їх правовий статус.

Також Кодексом не передбачено окремого порядку врахування кредит-ноти/дебіт-ноти при визначенні контрольованих операцій.

При цьому, згідно з вимогами ч. З ст. 31 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право» (далі — Закон № 2709) зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України.

Порядок укладення зовнішньоекономічного договору згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено наказом Мінекономіки від 06 вересня 2001 року № 201 (далі — Положення № 201).

Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом.

Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обдане сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.

Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору (п. 1.6 Положення № 201), у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі.

Водночас, факт надання знижки (кредит-ноти) або надбавки (дебіт-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено:

— ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін;

— зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і за умовах, встановлених договором або законом;

— зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначальною умовою для визнання операції контрольованою для цілей трансфертного ціноутворення є вплив такої операції на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Об’єктом оподаткування згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

— річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

— обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота/дебіт-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціно о такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезиденту кредит-ноти/дебіт-ноти.

Відповідно до п. 2 розділу 1 Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі — Звіт), затвердженого наказом Міністерства фінансів України в д 18.01.2016 № 8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317, у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

— новий Звіт (Звіт з позначкою «Звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

— уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничною строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).

У графі 20 додатку до Звіту розділу «Відомості про контрольовані операції» зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податків.

При цьому кваліфікація операцій, зокрема і операцій, пов’язаних із застосуванням кредит-ноти/дебіт-ноти, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин та підстав здійснення, а також первинних документів, які супроводжували їх оформлення.

Таким чином, кожен конкретний випадок має розглядатися відповідно до суті і характеру обставин його проведення.

В Звіті інформація про контрольовані операції відображається відповідно до показників бухгалтерського обліку відповідної операції та первинних документів щодо такої операції.

Одночасно повідомляємо, що в листі недостатньо інформації для однозначного надання вичерпної відповіді на поставлені платником питання, оскільки операції по кожному контрагенту необхідно аналізувати та розглядати окремо.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.