Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.10.2019 р. № 928/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з компенсації земельного податку та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до рішення міської ради надано дозвіл на безоплатну передачу майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, з балансу Комунального підприємства на баланс інших комунальних підприємств. Також даним рішенням надано дозвіл на передачу у безоплатне користування (позичку) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, іншим комунальним підприємствам.

При цьому, при передачі майна на баланс інших комунальних підприємств укладено додаткові договори про відшкодування витрат на оплату земельного податку. При передачі майна у безоплатне користування (позичку) відшкодування позичкодавцю сплати земельного податку визначено договором позички.

Пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статтею 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

При цьому відповідно до підпункту «в» підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під постачанням послуг також розуміється постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Відповідно до підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатне ї передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та з а рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що господарська діяльність — діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання ряду послуг, пов'язаних з необхідністю утримання такого майна, сплата податків, пов'язаних з рухомим/нерухомим майном, зокрема таких як земельний податок, податок на нерухоме майно, так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, зокрема, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів» (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені) три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю — бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже, у випадку, якщо при передачі майна, що належить до комунальної власності територіальної громади, з балансу комунального підприємства на баланс інших комунальних підприємств укладено додаткові договори на відшкодування (компенсацію) земельного податку за ділянки, на яких розташоване зазначене майно та на які не переоформлено права користування земельною ділянкою, такі кошти не є оплатою вартості послуг та не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Також повідомляємо, що ДФС України надано Комунальному підприємству індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткуванні ПДВ операцій з передачі у безоплатне користування (позичку) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, іншим комунальним підприємствам. Дана податкова консультація зареєстрована з Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 29.07.2019 зі №3629/6/99-99-15-02-02-15/ІПК та на теперішній час є чинною.

Зокрема, операція платника податку з надання позички, в тому числі на безоплатній основі, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків виходячи з бази оподаткування визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, тобто не нижче звичайних цін.

Згідно з підпунктом 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПКУ продаж результатів робіт (послуг) — це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Тобто з метою оподаткування для платника податку — користувача операція з отримання майна у безоплатне користування за договором позички розглядається як безоплатне отримання послуг.

При цьому слід враховувати положення пункту 4 статті 632 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), відповідно до якого якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це, або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Відповідно до пункту 3 статті 827 ЦКУ до договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою визначено загальні положення про найм (оренду).

Таким чином, база оподаткування ПДВ визначається із вартості послуги з оренди аналогічного майна.

Отже, у вартості плати за позичку позичкоотримувач має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна у позичку, у тому числі й такої складової, як земельний податок.

При цьому з урахуванням норм пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ у випадку, якщо позичкодавцем є інша особа, ніж бюджетна установа, то кошти, що отримуються від позичкоотримувача як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором позички, включаються позичкодавцем до бази оподаткування та оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в позичку рухомого/нерухомого майна.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.1 статті 52 розділу II ПКУ).