Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.10.2019 р. № 869/ІПК/20-40-33-02-11

Головне управління ДПС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі  — ПКУ), розглянуло запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань, пов’язаних з коригуванням податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі  — ПДВ) постачальника у періоді зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі  — ЄРПН) податкової накладної, з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.
Податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює одному календарному місяцю, відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПКУ.

Податкова звітність з ПДВ подається в порядку та за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі  — Порядок № 21).

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розділу III Порядку № 21).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

При цьому п. 44.1 ст. 44 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені п. 44.1 ст. 44 розділу II ПКУ.

Згідно з п. 203.2 ст. 203 ПКУ сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203 1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. П6 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг , платник податку  — продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

При цьому відсутність факту реєстрації платником податку  — продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі  — Постанова № 117), відповідно до п. 28 якого, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється в ЄРПН, зокрема, у день настання однієї з таких подій, зокрема:

—  прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;

—  набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Пунктом 27 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, що затверджений Постановою № 117 передбачено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено у судовому порядку.

При цьому п. 11 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою № 117, визначено, що платник ПДВ може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Крім того, частиною 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України із змінами та доповненнями визначено, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази  — позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, враховуючи норми Постанови № 117 та п. 44.1 ст. 44 ПКУ, платник податку самостійно приймає рішення про надання/ненадання пояснень до зайво складених податкових накладних / розрахунків коригування до них, реєстрація в ЄРПН яких була зупинена, на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ розрахунок коригування може бути складений лише до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

При цьому чинними нормами ПКУ не передбачено можливості виключення з ЄРПН поданих на реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування (у тому числі тих, що були складені без факту здійснення господарської операції).
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Таким чином, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до п. 191.1 ст. 192 ПКУ може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної.

При цьому, постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Таким чином, розрахунок коригування до податкової накладної може бути зареєстрований в ЄРПН лише після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, до якої його складено, у тому числі у разі, якщо реєстрацію в ЄРПН такої податкової накладної зупинено згідно з п.201.16 ст. 201 ПКУ. Платник податку може зменшити податкові зобов'язання на суму ПДВ, зазначену у розрахунку коригування до податкової накладної, реєстрацію якого у ЄРПН зупинено, лише після припинення процедури такого зупинення.

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються ст. 200-1 ПКУ та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України зід 16.10.2014 № 569.

Відповідно до п. 200-1.З ст. 200-1 ПКУ показник Ʃ_{перевищ} є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних (далі  — реєстраційна сума).

Показник Ʃ_{перевищ} відображає загальну суму перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН.

Показник Ʃ_{перевищ} розраховується автоматично після прийняття звітності від платника податку та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Враховуючи викладене, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, та розрахунку коригування до неї, при її реєстрації в ЄРПН враховується у відповідних обсягах гри обчисленні суми, визначеної п.200-1.3 ст. 200-1 ПКУ, для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН.

У випадку виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН з метою правильного обрахунку показника Ʃ_{перевищ} платнику податку необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Зауважуємо, що для забезпечення правильності ведення податкового обліку платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податних накладних.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.