Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2019 р. № 783/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодезху України (далі — Кодекс), розглянула Ваше звернення від ... щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу самозайнята особа — платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність — це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою —  підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень статті 178 Кодексу.

У пункті 178.1 статті 178 Кодексу зазначено, що особи, які мають напір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік.

Відповідно до пункту 178.3 статті 178 Кодексу арбітражні керуючі та адвокати, як особи, що провадять незалежну професійну діяльність, мають право на відрахування з суми доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.  

Згідно з пунктом 178.3 статті 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документацією підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.  

При цьому Кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

У зв’язку з цим для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу арбітражного керуючого, доцільно скористатися узагальнюючою податковою консультацією затвердженою наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 877, а для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу адвоката — узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 №1185.

Включення вартості придбання нежитлового приміщення до витрат зазначеними наказами не передбачено.
Відповідно до п. 1 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому чисті і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до пункту 1 статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Цивільний кодекс України не встановлює такого суб’єкта права приватної власності, як самозайнята особа.

Враховуючи викладене, віднесення вартості придбаного нерухомого майне до складу витрат самозайнятої особи (арбітражного керуючого та адвоката) не передбачено.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.