Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.10.2019 р. № 729/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворенню Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби», розглянула звернення щодо нарахування податкових зобов’язань у разі надання безповоротної фінансової допомоги шляхом безоплатного постачання товарів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє наступне.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі;

— передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку;

— передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Підпунктом 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що  товари — це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ встановлено, що фінансова допомога — це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога — це сума коштів,  передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими і подібними договорами або без укладення таких договорів.

Безоплатно наданими товарами, зокрема, є товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (підпункт 14.1.13 .пункту 14.1 статті Кодексу).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

— дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок: платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку —  дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

— дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів, оплата за які не здійснюється, є дата відвантаження (передачі) таких товарів їх отримувачу.

Таким чином, платник податку при здійсненні операції з постачання (у тому числі безоплатного) товарів зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 Кодексу.

При цьому нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за такою операцією не залежить від статусу покупця (платник чи неплатник ПДВ, юридична чи фізична особа) та подальшого напрямку використання покупцем придбаного товару (у господарській чи негосподарській діяльності).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.