Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.10.2019 р. № 804/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби», розглянула звернення щодо порядку реєстрації податкової накладної на операції, які звільнені від оподаткування, застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що не видаються отримувачу (покупцю) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Операції, звільнені від оподаткування податком на додану вартість, перелічені у статті 197 та підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 та пункту 199.1 ПКУ, платник ПДВ складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: в операціях, що не є об’єктом оподаткування; в операціях, звільнених від оподаткування; в операціях, що здійснюються платником ПДВ в межах балансу платника ПДВ, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі — Порядок № 1307).

У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:

1 — у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ;

2 — у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 199.1 статті ПКУ.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2,

у графі «Отримувач (покупець)» платник ПДВ зазначає власне найменування (П. І. Б.);

у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000»;

рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту Порядку № 1307 (04 — Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання);

08 — Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ;

09 — Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

13 — Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Слід зазначити, що Порядком № 1307 не заборонено складання платником ПДВ протягом звітного (податкового) періоду декількох зведених ПН з однаковим типом причини.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до такої податкової накладної (далі — розрахунок коригування) Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

Згідно з пунктом 120-1. 1 статті 120-1 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статті 192 та статті 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.

При цьому ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, крім тих, що встановлені безпосередньо пунктом 120-1. 1 статті 120-1, пункту 35 та пункту 42 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Отже, враховуючи норми статті 201 ПКУ, пункту 120 і статті 120-1 ПКУ, порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, є підставою для застосування до такого платника податку штрафу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.