Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.10.2019 р. № 1025/6/99-00-04-01-04-15/ІПк

Державна податкова служба України відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит
(далі - Товариство) від    щодо отримання податкової консультації стосовно практичного застосування окремих норм податкового законодавства з урахуванням змін, внесених до Кодексу та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство звертається з проханням надати відповідь на наступні питання:

1. Чи зобов’язаний ТОВ реєструвати акцизний стад, якщо підприємство зберігає та реалізує пальне в закритій тарі Виробника на території орендованого складського приміщення?

2. Чи зобов'язаний ТОВ    отримувати ліцензію на реалізацію пального , якщо підприємство зберігає та реалізує пальне в закритій ємності об’ємами 1, 5, 10, 25, 50 та 209 літрі Виробника на території орендованого складського приміщення ?

3. Який вид ліцензії необхідно отримувати при умові, що складське приміщення використовується платником виключно як місце тимчасового зберігання пального у закритій тарі Виробника з метою його подальшого постачання/реалізації покупцям?

4. Чи потрібно платнику, який зберігає пальне, та який отримав ліцензію на оптову, торгівлю пальним без місця реалізації, отримувати окрему ліцензію на зберігання пального ?

5. Чи необхідно обладнувати акцизний склад пристроями виміру (витратоміри-лічильники і рівнеміри-лічильники, тощо) за умови, що у складських приміщеннях відсутні резервуари, а пальне, зберігається та реалізується у закритій тарі і ємностях об’ємами 1, 5, 10, 25, 50 та 209 літрі Виробника ?

6. Чи будуть застосовуватися до платника штрафні санкції за відсутність ліцензії на зберігання чи торгівлю акцизними товарами у тому випадку, якщо органами митного контролю України під час здійснення операції з імпорту буде винесено рішення про необхідність коригування митної декларації платника в частині перекваліфікації товару за кодом УКТЗЕД, а саме згодом таке коригування буде визнане неправомірним

Щодо питання 1

Законом України від 23.11.2018 № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачено низку змін до Кодексу, зокрема передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Тобто, для визначення приміщення або території поняттю акцизного складу береться до уваги загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального і загальний обсяг пального, який отримує власник або користувач такого приміщення або території протягом календарного року, а також, здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Реалізація пального - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу (п.п. 14.1.212п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання -платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу платники податку зобов’язувалися з 01.05.2019 до 01.06.2019 зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку були б станом на 01.07.2019.

А також суб’єкти господарювання, які відповідали визначенню платників податку з 01.07.2019, зобов’язувалися до 01.07.2019 зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку були б станом на 01.07.2019.

Кодексом передбачено, що один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Таким чином, Товариству не обхідно буде реєструвати акцизний склад у разі, якщо приміщення або територія підпадає під визначення поняття акцизного складу відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Щодо питань 2,3,4

Відповідно до статті 14.1.141і Кодексу, пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Не вважаються реалізацією пального, серед іншого операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (стаття 14.1.212 Кодексу).

Таким чином, при реалізації на митній території України пального виключно у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), суб’єкт господарювання не здійснює операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Враховуючи зазначене вище, суб’єкти господарювання можуть реалізовувати пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону № 481 (крім операцій з реалізації такого пального його виробниками).

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481).

Статтею 1 Закону №    481 визначено, що оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Водночас, відповідно до Закону №481, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, такі види діяльності з пальним можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності тільки за наявності ліцензії.

Також, Законом № 481 передбачено, що суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Враховуючи викладене, Товариству при здійсненні торгівлі та зберігання пального необхідно отримати у відповідності до Закону № 481 та Кодексу відповідні ліцензії.

Щодо питання 5

Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати, зокрема усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр).

Відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу розпорядники акцизних складів відповідно до вимог Кодексу зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Реєстрі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Також, п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу передбачено, що акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Враховуючи зазначені вище норми Кодексу, акцизний склад в якому пальне отримується, зберігається та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками в розумінні п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу.

Щодо питання 6

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова та роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками за наявності у них ліцензій.

Згідно ст. 17 № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі:

виробництва пального без наявності ліцензії - 1000000 гривень;

оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії -500000 гривень;

роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень;

Водночас, ст. 18 Закону № 481 до суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена ст.17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сфері виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального відповідно до положень ст. 17 Закону 481 контролюючий орган зобов’язаний застосувати до суб’єктів господарювання фінансові санкції.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.