Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.10.2019 р. № 989/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку визначення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту платником податку, який здійснює постачання енергії, виробленої з альтернативних джерел, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі  — ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Щодо формування податкових зобов'язань за операціями з постачання енергії, виробленої з альтернативних джерел
Згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.

Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ  — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг);

Відповідно до статті 1 розділу І Закону України від 20 лютого 2003року № 555-ІV «Про альтернативні джерела енергії» (далі —  Закон № 555-ІV) альтернативні джерела енергії  — відновлювані джерела енергії, до яких належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, гідротермальна, аеротермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів.

Згідно з статтею 5 розділу II Закону № 555-ІV державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії здійснює Кабінет Міністрів України чи за його дорученням спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері в порядку, визначеному законодавством.

Державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється, зокрема, шляхом:

—  розроблення, затвердження та запровадження норм, правил і стандартів виробництва, передачі, транспортування, постачання, зберігання і споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел;

—  встановлення тарифів на електричну енергію, вироблену на об'єктах альтернативної енергетики, а, також на теплову енергію, видобуту з альтернативних джерел.

Отже, платник податку, який здійснює постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, зокрема, виробленої з альтернативних джерел, формує податковий кредит за касовим методом на підставі податкових накладних, отриманих ним при здійсненні операцій з отримання товарів/послуг, вартість яких включається в тариф на електричну та теплову енергію, за умови реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі  — ЄРПН).

Щодо формування виробником електричної та теплової енергії податкових зобов'язань та податкового кредиту при отриманні послуг від нерезидента України

Відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8 статті 187 розділу V ПКУ).

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Таким чином, платник податку, який здійснює постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, зокрема, виробленої з альтернативних джерел, та застосовує касовий метод визначення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, при отриманні послуг від нерезидента з місцем їх постачання на митній території України, формує податкові зобов'язання за такою операцією у загальновстановленому порядку за правилом першої події.

При цьому сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, складеній за такою операцією, включається до складу податкового кредиту такого платника податку у звітному періоді, в якому така податкова накладна була включена до складу податкових зобов'язань такого платника, за умови її реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.