Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.10.2019 р. № 927/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і повідомляє, що відповідь надається з урахуванням обставин, викладених у листі.

Згідно з частиною першою ст. 19 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі -Закон № 1105) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 20 Закону № 1105 встановлено, що за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріальне го забезпечення та соціальних послуг:

допомога по тимчасовій непрацездатності;

допомога по вагітності та пологах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Кодексом.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність визначено ст. 178 Кодексу.

При цьому доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 відс.) (п. 178.2 ст. 178 Кодексу).

Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах), який виплачується фондом . загальнообов'язкового    державного соціального страхування, не включається, до доходу особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податків фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується Кодексом, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, сума допомоги по вагітності та пологах, сума страхових виплат, які отримує платник податку з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.

Однак слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, не поширюються на виплату заробітної плати,грошової  (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно із п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Податковий агент, який нарахує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доході, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Таким чином, дохід, отриманий особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по вагітності та пологах) від фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню.

Разом з цим, дохід отриманий особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності) нарахована (виплачена) Фондом є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а Фонд є податковим агентом щодо такого доходу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - Порядок).

Відповідно до п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 179.2 ст. .179 Кодекс) обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) вважається виконаним і Декларація не
подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованою (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдин ій внесок), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдино ю внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема нотаріальну діяльність.

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абз. перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаній визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз. 2 п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок ді я платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. відповідно до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Згідно з абз. третім частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені в п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, платники єдиного внеску визначені у п. 5 частини першії ст. 4 Закону № 2464, які отримують з Фонду соціального страхування України допомогу по тимчасовій втраті працездатності та допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами не нараховують єдиний внесок на суми такої допомоги.

Зазначені суми не відображаються в Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультації має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.