Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.11.2019 р. № 1156/6/99-00-04-04-03-15/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист Товариства щодо справляння екологічного податку, та повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у частині викидів двоокису вуглецю (далі — Податок за Двоокис), які здійснюють його структурні підрозділи, та запитує про порядок складання та подання податкової звітності з Податку за Двоокис.

Відповідно до п. 240.7 ст. 240 Кодексу для платників Податку за Двоокис, якими згідно з п. 240.1 ст. 240 Кодексу є юридичні особи, а не їх відокремлені структурні підрозділи, під час виконання господарських операцій, якими також здійснюються викиди на окремих джерелах забруднення, визначено граничний обсяг викидів Двоокису у розмірі 500 тонн за рік, після досягнення якого юридичні особи декларують свої податкові зобов’язання власне за обсяги викидів Двоокису у тому звітному податковому періоді, коли таке перевищення відбулося.

При цьому об’єкт оподаткування сукупних викидів двоокису всіма, а не окремим джерелом викидів, одноразово зменшується на величину граничного обсягу викидів Двоокису.

У наступних звітних (податкових) періодах, що настають після перевищення величини граничного обсягу викидів Двоокису, податкові зобов’язання обчислюються за об’єктом оподаткування Податком за Двоокис, що відповідає фактичному обсягу викидів Двоокису.

Платник Податку за Двоокис самостійно адмініструє граничний обсяг викидів Двоокису, визначений п. 240.7 ст. 240 Кодексу, сукупно по всім відокремленим структурним підрозділам, якими здійснюються викиди на окремих джерелах забруднення, для чого визначає принцип розподілу зазначеного обсягу викидів між своїми відокремленими структурними підрозділами, що має бути зафіксовано в розпорядчому документі облікової політики підприємства.

Викиди Двоокису належать до того типу забруднюючих речовин, для яких Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.95 № 7, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.95 за № 61/597, передбачено виконання інвентаризації за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.

Таким чином, Товариству слід керуватися п. 250.9 ст. 250 Кодексу та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням джерел забруднення заяви про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів Двоокису 500 тонн за рік сумарним обсягом викидів Двоокису.

До заяви додаються розрахунки з матеріалами, оцінка інвентаризації обсягів викидів Двоокису за кожним та всіма джерелами забруднення, у тому числі із зазначенням для таких джерел періодів та обсягів викидів Двоокису, у яких відбудеться перевищення граничної величини, визначеної п. 240.7 ст. 240 Кодексу.

До досягнення у звітному (податковому) періоді або звітних (податкових) періодах 2019 року граничної величини викидів Двоокису, податкові зобов’язання за викиди Двоокису, які здійснюватимуться Товариством у 2019 році, не виникають.

Форму Податкової декларації екологічного податку (далі — Декларації) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (із змінами та доповненнями). Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема розрахунок за викиди забруднюючих речовин за викиди у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі — Додаток).

При цьому для декларування податкових зобов’язань з Податку за Двоокис складається окремий Додаток.

У першому звітному (податковому) періоді, коли відбулось перевищення граничного обсягу викидів Двоокису, платники при декларуванні податкових зобов’язань з Податку за Двоокис за період, у якому відбулося таке перевищення, у групі рядків 4 - 4.п (де п — порядковий номер рядка) Додатка зазначають:

— у колонці 2 рядків 4.п «код забруднюючої речовини» — визначений відповідно до додатка 7 Декларації код двоокису вуглецю, що викидається з атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення — 243.4.001;

— у колонці 3 рядків 4.п «фактичний обсяг викидів» — обсяг викидів двоокису вуглецю, що є базою оподаткування Податком за двоокис за звітний (податковий) період, обчислений як різниця між фактичним обсягом викидів Двоокису за звітний (податковий) період та граничного обсягу викидів Двоокису (у наступних звітних (податкових) періодах у колонці 3 рядків 4.п і зазначається фактичний обсяг викидів двоокису за відповідні звітні (податкові) періоди);

— у колонці 4 рядків 4.п «ставка податку» — ставку Податку за Двоокис встановлено п. 243.4. ст. 243 Кодексу;

— у колонці 5 рядків 4.п «величина» — суму податкового зобов’язання з Податку за Двоокис, обчислену як добуток між фактичним обсягом викидів двоокису (к. З р. 4.п) та ставкою Податку за Двоокис (к. 4 р. 4.п);

— у колонці 5 рядка 4 «величина» — величину податкового зобов’язання з Податку за Двоокис за звітний (податковий) період, визначену як сума рядків 4.п колонки 5.

Податкова консультація відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.