Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДПС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2019 р. № 1118/ІПК/28-10-30-02-11

Офіс великих платників податків ДПС розглянув лист_____(код ЄДРПОУ______)
(далі — Товариство) від__№_____(вх.№____від_____) з питання оподаткування сум,
які виникають у разі здійснення заокруглення, та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.

Щодо відображення у фіскальному чеку суми до та після заокруглення. Щодо суми, яка повинна потрапляти до підсумку розрахункових операцій фіскального звітного чеку Z-звіту та X-звіту у зв'язку із заокругленням.

Пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 15.03.2018 №25 "Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів" (далі — Постанова №25) передбачено, що юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 липня 2018 року, у випадку відсутності монет дрібних номіналів, проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за такими правилами:

— сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

— сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.

Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Суб'єктам господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюють готівкові розрахунки зі споживачами із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО), під час проведення готівкових розрахунків зазначати в чеках, актах про видачу коштів та інших документах, що оформляються під час повернення коштів у разі повернення товару, загальні суми до заокруглення та після заокруглення, використовуючи правила, зазначені в пункті 4 Постанови № 25 (п.5 Постанови № 25).

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, суб'єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

— після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки "Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення" та "заокруглена знижка/заокруглена надбавка";
— у рядку 8 фіскального чеку "СУМА" зазначити "Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення".

Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

При цьому, відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року N 199 (зі змінами), до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

Щодо визначення бази оподаткування ПДВ і складання податкових накладних у разі здійснення заокруглення.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу встановлено, що податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів
крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

— товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

— газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Таким чином, нормами Кодексу чітко визначено порядок формування бази оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ.

При цьому нормами Кодексу не передбачено врахування будь-яких заокруглень, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ.

Отже, база оподаткування ПДВ тієї чи іншої операції з постачання товарів/послуг визначається у порядку, передбаченому статтею 188 Кодексу, та обраховується шляхом множення кількості (об'єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ).

Форму та Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267 (далі — Порядок №1307).

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1307 до розділу А податкової накладної (рядки I - Х) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, зокрема у рядках V - IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У графі 6 табличної частини розділу Б податкової накладної зазначається кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг, у графі 7 — ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ, у графі 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (значення графи 10 обраховується шляхом множення значення графи 6 на значення графи 7).

Пунктом 4 Порядку № 1307 передбачено, що усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Отже, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку зобов'язаний на дату, визначену статтею 187 Кодексу, визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу, та скласти податкову накладну відповідно до Порядку № 1307, і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо необхідності складання податкової накладної на суму заокруглення, слід зазначити, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу (підпункти "а" і "б" пункту 185.1 статті
185 Кодексу), отже, сума заокруглення не належить до об'єктів оподаткування ПДВ, а тому податкова накладна на таку суму не складається.

Щодо обліку результатів заокруглень для цілей податку на прибуток.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниці для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями, пов'язаними із заокругленням копійок при покупці товарів.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

При цьому повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Щодо обліку результатів заокруглення для цілей податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу).

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено пунктом 164.2 статті 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу) у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 Кодексу (підпункт "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.

Одночасно зауважуємо, що відповідно до пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 15.03.2018 № 25 "Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів" (далі — Постанова № 25), під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.

Оскільки, відповідно до пункту 4 Постанови № 25 заокруглення не є знижкою або надбавкою у значенні цих термінів, визначених законодавством України, то сума заокруглення у бік зменшення, яка відображена у розрахункових документах при продажу товару (робіт, послуг) фізичній особі —- платнику податку (збору) за готівку, у розумінні Кодексу не є доходом, отриманим таким платником як додаткове благо у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів, індивідуально призначеної для цього платника.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.