Головне управління ДФС у Запорозькій області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України, розглянуло Ваше звернення на отримання
консультації щодо застосування спрощеної системи оподаткування та внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.
Щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для фізичних осіб -підприємців - платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Підпунктом 291.3 ст.291 Кодексу встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
При цьому не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи Та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (абзац 5 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Кодексу).
До Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N827 (із змінами та доповненнями), (далі-Перелік N827), належать, зокрема, підземні води: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові), питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові (технічні), теплоенергетичні.
До корисних копалин місцевого значення, відповідно до Переліку N827, належать:
сировина для хімічних меліорантів грунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель); сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда); сировина піщано-гравійна (пісок);
сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);
інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Таким чином, фізична особа - підприємець, яка здійснює видобуток та реалізацію води, згідно з пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Кодексу, не має права бути платниками єдиного податку.
Щодо внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість
Загальний порядок формування податкового кредиту визначений ст.198 Кодексу.
Згідно з пп."а" п.198.1 ст.198 Кодексу \ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ija надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п.201.11 ст.201 Кодексу, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.
Отже, податковий кредит може бути сформований платником податку без отримання податкової накладної на підставі рахунку за послуги, виставленого їх постачальником, при дотриманні таких обов'язкових умов: постачається послуга (а не товар); вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку; рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця (постачальника) таких послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).
Відповідно до п.198.6 ст.198 Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Враховуючи зазначене, якщо платником податку у періодах виникнення права на податковий кредит (у тому числі і у зазначених у зверненні звітних періодах з грудня 2016 року по липень 2017 року) не були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених ст.102 Кодексу) за правилами, встановленими ст.50 Кодексу для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.
Разом з тим, звертаємо увагу, що згідно з пп."г" п. 198.5 ст.198 Кодексу, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст.189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з податку на додану вартість, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 8 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289).
Згідно з п.52.2 ст.52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |