Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2019 р. № 1122/6/99-00-07-03-03-15/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації стосовно правильності складання розрахункових документів, при здійсненні операцій з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, та повідомляє.

У звернені Товариство зазначає, що основним видом діяльності у Товариства є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Товариство просить надати консультацію з наступних питань:

1. Яким чином в розрахункових документах повинно бути зазначено заокруглення, сума до та після заокруглення?

2. Чи повинна сума до заокруглення потрапляти до підсумку розрахункових операцій фіскального звітного чеку та чеку Х-звіту?

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

— після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглення знижка/заокруглена надбавка»;

— в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначити «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідними розрахунковим документом.

При цьому, до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 15.03.2018 № 25 № Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі — Постанова № 25) під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.

При цьому, заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Якщо програмне забезпечення реєстратора розрахункових операцій не передбачає внесення додаткових рядків у фіскальний чек, радимо звернутися із цього питання до центру сервісного обслуговування або виробника такого реєстратора розрахункових операцій.

Додатково зазначаємо, що Постанова № 25 набрала чинності більше року назад ще з 01 липня 2018 року, тобто у суб’єктів господарювання, центрів сервісного обслуговування та виробників реєстраторів розрахункових операцій було достатньо часу для вжиття відповідних заходів з метою виконання вимог чинного законодавства в частині заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари.

3. Яка сума зазначається як база оподаткування ПДВ у податкових накладних та який порядок складання податкових накладних за щоденними підсумками?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V Кодексу податок на додану вартість становить 20 відс., 7 відс. бази оподаткування та додається до ціни товару/послуги.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

— товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

—  газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Таким чином нормами Кодексу чітко визначено порядок формування бази оподаткування ПДВ та податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому нормами Кодексу не передбачено врахування будь-яких заокруглення, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ.

Правила складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної визначено статтею 201 розділу V Кодексу та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі — Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V Кодексу та пункту 14 Порядку № 1307 податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції):

— здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

— виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
— надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Отже, у податковій накладній, складеній платником податку за щоденними підсумками, відображається сума ПДВ, обрахована таким платником податку виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу.

4. Яким чином проводити заокруглення продажу акцизного товару, щоб не порушити норм застосування мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби?

Статтею 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон № 481) передбачено застосування штрафних санкцій за порушення мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби.

Статтею 18 Закону № 481 встановлено, всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законом закріплена у положеннях Конституції України.

Для запобігання порушенню суб’єктами господарювання норм Кодексу та Закону № 481 щодо застосування мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби ДПС рекомендує:

— виробникам та продавцям алкогольних напоїв керуючись положеннями Постанови № 25, в частині механізму заокруглення загальних сум, ураховувати вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» щодо встановлення мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої не нижче затверджених Урядом;

— виробникам і імпортерам при формуванні максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби керуватися положеннями Постанови № 25 в частині механізму заокруглення загальних сум;

— для роздрібної торгівлі при продажу тютюнових виробів суб’єктам господарювання, керуючись положеннями Постанови № 25, в частині механізму заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари, ураховувати вимоги підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 та пункту 221.3 статті 221 Кодексу, а саме:

— продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У разі порушення вимог щодо застосування мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби контролюючими органами будуть застосовуватися штрафні санкції передбачені статтею 17 Закону № 481.

5. За якими даними — до чи після заокруглення — складати декларацію з акцизного податку?

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі — Порядок № 14) декларацію складають та подають особи, визначені статтею 212 розділу VI Кодексу як платники акцизного податку (далі — платник). Платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку.

Відповідно до п. 1 Розділу III Порядку № 14 платник самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у Декларації.

Відповідно до п. 1 Розділу II Порядку № 14 усі показники у Декларації (крім додатків) проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.