Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.11.2019 р. № 1175/6/99-00-04-01-03-15/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є сільськогосподарським товаровиробником.

З метою організації власної господарської діяльності , Товариство використовує, як власну , так і орендовану техніку, у тому числі сільськогосподарського призначення, а також стаціонарну та пересувні паливозаправники, ємності для зберігання пального, що використовуються виключно з метою забезпечення пальним техніки для власних виробничих потреб (виключно для потреб власного споживання), без здійснення операцій з реалізації та зберігання та зберігання пального іншим особам.
Товариство запитує:

Чи потрібно отримувати ліцензію на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального, що використовується виключно для потреб власного споживання з метою виробництва власної продукції сільськогосподарського призначення та без здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам?

Чи вважатиметься використання Товариством пального виключно для потреб власного споживання у разі:

2.1 заправки пальним власної та /або орендованої техніки, у тому числі сільськогосподарського призначення, для виробництва власної сільськогосподарської продукції?

2.2 заправки пальним власної та /або орендованої техніки, у тому числі сільськогосподарського призначення, для надання іншим особам послуг з виробництва продукції на земельних ділянках таких осіб (у тому числі орендованих ними) на підставі договорів підряду?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Кодексу та Закону України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки

Оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Згідно з статтею 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто - та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Таким чином, у разі, якщо Товариство здійснює реалізацію пального у розумінні ст. 14 Кодексу та/або зберігає пальне, у тому числі для власного споживання, такому суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію на відповідний вид діяльності, якщо іншого не передбачено Законом № 481.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.